Справа № 815/5998/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Чернобай А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 1319,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі звернення ОСОБА_1 до центру зайнятості йому було надано статус безробітного відповідно до п.3 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон). В подальшому центром зайнятості виявлено, що в період перебування на обліку в центрі та отримання матеріального забезпечення відповідач здобула повноваження стосовно надання ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» презентаційних та консультаційних послуг у вільний від основної роботи час згідно цивільно-правового договору послуг від 10.02.1997 року № 601370, чим порушила ч.2 ст.36 Закону. У зв'язку із умисним невиконанням відповідачем обов'язку щодо повідомлення центру зайнятості про виникнення обставин, що впливають на умови виплати відповідачу забезпечення та надання соціальних послуг, сума виплаченого забезпечення підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити, зазначивши, що дійсно перебувала у договірних відносинах із ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» та отримала у грудні 2011 році дохід, проте вважала зазначені обставини такими, що не впливають на її статус безробітної, оскільки розмір її винагороди був несуттєвим (50 гривень).
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Судом встановлено, що 18.11.2011 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського міського центру зайнятості із заявою, відповідно до якої просила надати статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю згідно з Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, інших передбачених законом доходів не має.
Відповідно до наказу від 18.11.2011 року № НТ111118 відповідачу була призначена допомога по безробіттю, та за період з 18.11.2011 року по 31.05.2012 року останній виплачено коштів в сумі 1319,40 гривень.
У відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, центром зайнятості встановлено факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних, що мали місце під час одержання нею допомоги по безробіттю, зокрема: під час отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 перебувала у договірних відносинах із ДП «Цептер Інтернаціональ Україна», на підставі яких отримувала дохід. Так, відповідач здобула повноваження стосовно надання ДП «Цептер Інернаціональ Україна» презентаційних та консультаційних послуг у вільний від основної роботи час згідно цивільно-правового договору послуг від 10.02.1997 року № 601370.
На підставі викладеного та згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (далі - Порядок № 307), центром зайнятості виданий наказ від 17.06.2013 року № НТ130617 про повернення коштів ОСОБА_1
Листом від 08.07.2013 року № 2629/19/06 Одеський міський центр зайнятості направив ОСОБА_1 претензію про необхідність повернення виплаченої їй допомоги по безробіттю в розмірі 1319,40 гривень, яка у добровільному порядку відповідачем не виконана, що й зумовило позивача звернутись до суду із даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Одним з основних принципів, на підставі якого здійснюється страхування на випадок безробіття є законодавче визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття (ст.2 Закону). Серед інших, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, є видом матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Згідно з пп.8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Факт укладення ОСОБА_1 цивільно-правового договору від 10.02.1997 року підтверджується довідкою ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» від 23.11.2012 року № 553-1 (а.с.10), відповідно до якої ОСОБА_1 здобула повноваження стосовно надання ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» презентаційних та консультаційних послуг.
При цьому відповідачем в судовому засіданні зазначений факт не заперечувався; однак остання пояснила, що вважала зазначену обставину несуттєвою, з огляду на невеликий розмір грошової винагороди, яку вона отримала у грудні 2011 році від договірних відносин з ДП «Цептер Інтернаціональ Україна» (50 гривень). У цілому відповідач вважала, що діяла в межах правового поля та не порушувала вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Вирішуючи спір, суд враховує, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
З огляду на вищевикладене, доводи відповідача не впливають на встановлені в ході судового розгляду обставини, а навпаки підтверджують факт порушення відповідачем приписів ч.2 ст.36 Закону при зверненні до центру зайнятості та протягом виплати їй допомоги по безробіттю, яке виразилось у неповідомленні про перебування у договірних відносинах, від яких відповідач отримувала дохід.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема, за період з 18.11.2011 року по 31.05.2012 року відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у загальній сумі 1319,40 гривень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Одеського міського центру є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, 65000, АДРЕСА_1) на користь Одеського міського центру зайнятості (р/р 37176305900002, МФО 828011, код ЄДРПОУ 35358018) заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 1319,40 гривень (одна тисяча триста дев'ятнадцять гривень 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року.
Суддя _____ І.В. Завальнюк
The court decision No. 33964152, Odesa District Administrative Court was adopted on 08.10.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 815/5998/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: