№ 339607, 06.12.2006, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.12.06 Справа № 14/111

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Орищин Г.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційні скарги державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м.Ужгороді №15718/9/10 від 21.06.06р. та спільного підприємства (далі СП) «Ковосервіс»№80 від 29.06.06р.

на постанову господарського суду Закарпатської області від 31.05.2006р.

у справі №14/111

за позовом СП «Ковосервіс», м.Ужгород

до ДПІ у м.Ужгороді, м.Ужгород

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників

від позивача – Трускавецька Д.І. –представник (дов. у справі);

від відповідача – Зав’ялов М.В., Бойко Л.Н. - представники (дов. у справі);

Розпорядженнями голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Права та обов’язки згідно ст.ст.49,51 КАС України представникам сторін роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Постановою господарського суду Закарпатської області від 31.05.2006р. у цій справі (суддя В.І.Карпинець) позов СП «Ковосервіс»до ДПІ у м.Ужгороді задоволено частково. Визнанно нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді:

- повністю нечинним від 22.12.2005р. №0008042341/0 про визначення СП «Ковосервіс»податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 12405грн. (в тому числі 8270грн. - основний платіж та 4135грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

повністю нечинним від 26.12.2005р. №0002781742/0 про визначення СП «Ковосервіс»податкового зобов'язання у загальній сумі 432,51грн. по податку з доходів фізичних осіб (в тому числі 144,17грн. - основний платіж та 288,34грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

повністю нечинним від 22.02.2006р. №0008042341/1 щодо визначення СП „Ковосервіс" податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 12405грн. (в тому числі 8270грн. - основний платіж та 4135грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

повністю нечинним від 22.02.2006р. №0002781742/1 щодо визначення СП «Ковосервіс»податкового зобов'язання у загальній сумі 432,51грн. по податку з доходів фізичних осіб (в тому числі 144,17грн. - основний платіж та 288,34грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому).

В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення в частині відмови в позові мотивоване абз.3 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції, чинній з 01.01.04р.; ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п.2, 10, 15 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору від 01.03.99р. №303, п.п.5.1, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5, ст.7, п.п.17.1.1, 17.1.3, 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В частині задоволених вимог постанова мотивована судом першої інстанції п.1.6 ст.1, ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.п.6.1, 6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Зазначене судове рішення оскаржене в частині відмови в задоволені позовних вимог позивачем, а в частині задоволених вимог –податковим органом з тих же підстав, якими позивач обґрунтував позовну заяву, а відповідач –заперечував позов.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив наступне:

актом від 20.12.05р. №676/23-0/10/19105121 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства спільного українсько-словацького підприємства у формі ТзОВ «Ковосервіс»за період з 01.10.02р. по 30.09.05р.»встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.97р. №283/97-Вр «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 2800 грн.; п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 8270 грн.; п.2, 4, 9, 10 Порядку, «Встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.099р. №303, із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано збору у розмірі 27,32 грн.; ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за №889-IV від 22.05.03р. в результаті чого донараховано податку в сумі 144,17 грн.

Також перевіряючими зазначено про порушення СП «Ковосервіс»граничних строків сплати узгоджених сум податку на додану вартість; несвоєчасну сплату комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища, визначеного попередньою документальною перевіркою.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті 22.12.05р. податкові повідомлення-рішення №0008032341/0, яким визначено позивачу податок на прибуток в сумі 2800 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції –932 грн.; №0008042341/0, яким визначено позивачу податок на додану вартість в сумі 8270 грн. та штрафні (фінансові) санкції –4135 грн.; №0008052341/0, яким визначено позивачу збір за забруднення навколишнього природного середовища –27,32 грн. та штрафні (фінансові) санкції –3570 грн.

Також відповідачем 23.12.05р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008102341/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 6,08 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по комунальному податку, №0008112341/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 50 відсотків у сумі 24,97 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по комунальному податку, №0008152341/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 170,01 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на додану вартість, №0008162341/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 41,96 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по податку на додану вартість та №0008122341/0 про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 50 відсотків у сумі 13,90 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Позивачу також визначено податковими повідомленнями-рішеннями від 26.12.05р.: №0002781742/0 144,17 грн. податку з доходів фізичних осіб та штрафну (фінансову) санкцію – 288,34 грн.; №0002791742/0 –штраф у розмірі 50 відсотків в сумі 31,50 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми по прибутковому податку.

Як вбачається з матеріалів справи по результатах апеляційного оскарження вище перелічених податкових повідомлень 22.02.06р. прийняті податкові повідомлення-рішення №№0008052341/1, 0008042341/1, 0008032341/1, 0008112341/1, 0008102341/1, 0008162341/1, 0008152341/1, 0008122341/1, 0002791742/1, 0002781742/1.

Усі ці податкові повідомлення є предметом судового оскарження.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.12.05р. №0008042341/0 та від 22.02.06р. №0008042341/1, якими визначено СП «Ковосервіс»до сплати податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 8270 грн. та штрафну (фінансову) санкцію –4135 грн., оскільки нестача матеріальних цінностей, виявлена позивачем в ході інвентаризації їх в червні 2004р., не підпадає під визначення: «безоплатно передані товаро-матеріальні цінності», в свою чергу Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР), визначено вичерпні переліки операцій платників податків, які підлягають оподаткуванню і не є об’єктом оподаткування (ст.3 названого Закону).

Підлягає залишенню без змін судове рішення, а апеляційна скарга податкового органу – без задоволення, в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.12.05р. №0002781742/0 та відповідно –від 22.02.06р. №0002781742/1, якими визначено до сплати позивачеві податок з доходів фізичних осіб в сумі 144,17 грн. та штрафну (фінансову) санкцію –288,34 грн., оскільки в ході перевірки не зібрано доказових документів щодо обґрунтування висновку про нарахування гр.Зленко В.С. в січні 2005р. заробітної плати в сумі 300 грн.

Що ж стосується застосування позивачем по відношенню до гр.Зленко В.С., Коваль М.І. та Бойко Л.Р. податкової соціальної пільги, то така передбачена п.6.1 , п.п.6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду скасуванню в частині відмови в позові щодо податкових повідомлень-рішень, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по комунальному податку. Суд апеляційної інстанції приймає нову в цій частині постанову, оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23.12.05р. №0008112341/0, яким визначено позивачу 50 відсотків штрафу в сумі 24,97 грн. за затримку на 571 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 49,94 грн. підлягає визнанню нечинним, оскільки в розрахунку вказаних штрафних санкцій задокументовано факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання з цього податку лише в розмірі 60,80 грн. З цих же підстав, оскільки позивачем не спростовано несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку в сумі 60,80 грн., то у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення від 23.12.05р. №0008102341/0 правомірно відмовлено в позові.

При вирішенні по суті апеляційної скарги позивача в цій частині суд апеляційної інстанції бере до уваги приписи п.5.1, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181-Ш), та п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього ж Закону.

Не підлягає задоволенню апеляційна скарга позивача стосовно його вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.12.05р. №0008122341/0 (також відповідне податкове повідомлення-рішення від 22.02.06р. №0008122341/1), від 23.12.05р. №0008162341/0 (також відповідно від 22.02.06р. №0008162341/1), від 23.12.05р. №0008152341/0 (також відповідно від 22.02.06р. №0008152341/1), від 26.12.05р. №0002791742/0, якими відповідач застосував до нього штрафи за затримку відповідних граничних строків сплати узгоджених сум податку на додану вартість, збору за забруднення навколишнього природного середовища та прибуткового податку з тих підстав, що факт несвоєчасної сплати узгоджених сум по вказаних вище податках апелянтом не спростовано і не заперечується, від-так згідно вимог п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-Ш ці суми стали податковим боргом, за що відповідачем правомірно на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього ж Закону застосовані штрафи.

Твердження позивача у позовній заяві про те, що в податкових деклараціях з податку на додану вартість він ставив від’ємне значення у відшкодування в рахунок наступних платежів об’єктивно і повно досліджено місцевим господарським судом з долученням до матеріалів справи висновків податкового органу, поданих у відділення Державного казначейства в м.Ужгороді, листів-відповідей останнього, витягів з облікової картки позивача, щодо підтвердження виконання цих висновків. Крім цього, слід врахувати і вимоги п.7.7 ст.7 Закону №2181-Ш. Суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання СП «Ковосервіс»на ст.15 Закону №2181-Ш, як підставу для визнання неправомірним застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми прибуткового податку, оскільки норма п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 цього Закону застосовується лише при визначенні податкових зобов’язань податковим органом.

При перегляді судового рішення в цій частині апеляційна інстанція не вбачає порушення податковим органом вимог Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01р. №110 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.01р. за №268/5459).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є власником вантажного автомобіля «AVIA-30», держ.номер 56486 РТ, і проводить списання дизельного пального (відомості на списання досліджувались місцевим господарським судом), від-так суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що СП «Ковосервіс»є з 4 кварталу 2002р. платником збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно із вимогами ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Беручи до уваги викладене, місцевим господарським судом прийнято законне рішення про відмову у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.12.05р. №0008052341/0, в зв’язку із чим апеляційна скарга СП «Ковосервіс»в цій частині задоволенню не підлягає.

Актом документальної перевірки встановлено заниження скоригованого валового доходу, а саме: матеріали справи свідчать, що по договору без номеру від 05.10.04р. з гр.Бойко Л.Н. позивач отримав саме поворотну фінансову допомогу в сумі 3400 грн. Доказів її погашення позивачем не подано, від-так відповідачем правомірно зроблено посилання на п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283/97-ВР і правомірно збільшено валовий доход позивача за період перевірки на 3400 грн.

В ході перевірки позивача встановлено, що ним в червні 2004р. проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, за результатами якої підприємством складено відомість Інвентаризації матеріалів та встановлено нестачу матеріалів на суму 41350,0 грн. Перевіркою встановлено, що підприємство не зменшило балансову вартість основних засобів на суму нестачі, підприємство нараховувало амортизацію та включало відповідні суми до декларації з податку на прибуток: 3 кв.2004р. - 1,6 тис.грн., 4 кв.2004р. - 1,6 тис.грн.,1 кв.2005р. - 1,6 тис.грн., 2 кв.2005р. - 1,5 тис.грн., 3 кв. 2005р. - 1,5 тис.грн.

Таким чином проведеною перевіркою було зменшено амортизаційні відрахування підприємства на суму 7,8 тис. грн.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Стосовно тверджень податкового органу, чи слід вважати нестачу товаро-матеріальних цінностей в сумі 41350 грн. безоплатно переданими матеріалами, то це питання розглянуто вище в мотивувальній частині цієї постанови, а від-так ДПІ у м.Ужгороді неправомірно цей розмір нестачі віднесла до валових доходів позивача, однак в суді апеляційної інстанції відповідачем не спростовано висновок місцевого господарського суду, що одночасне віднесення величини нестачі до валових витрат доходів і валових витрат не мало вплив на податкові зобов’язання позивача з податку на прибуток у відповідних податкових періодах, при цьому , слід відзначити, що позивачу податок на прибуток з нестачі не визначався.

Таким чином, позивачу правомірно відмовлено в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.12.05р. №000803241/0, через що апеляційна скарга СП «Ковосервіс»в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає часткового скасування судового рішення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, ч.5 ст. 254 п.п.6,7 розділу VІІ КАС України, –

Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ДПІ у м.Ужгороді залишити без задоволення, а апеляційну скаргу СП «Ковосервіс»задоволити частково.

2. Постанову господарського суду Закарпатської області від 31.05.06р. у цій справі скасувати і прийняти нову постанову. Позов задоволити частково. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді:

- повністю нечинним від 22.12.2005р. №0008042341/0 про визначення СП «Ковосервіс»податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 12405грн. (в тому числі 8270грн. - основний платіж та 4135грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

- повністю нечинним від 26.12.2005р. №0002781742/0 про визначення СП «Ковосервіс»податкового зобов'язання у загальній сумі 432,51грн. по податку з доходів фізичних осіб (в тому числі 144,17грн. - основний платіж та 288,34грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

- повністю нечинним від 22.02.2006р. №0008042341/1 щодо визначення СП „Ковосервіс" податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 12405грн. (в тому числі 8270грн. - основний платіж та 4135грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

- повністю нечинним від 22.02.2006р. №0002781742/1 щодо визначення СП «Ковосервіс»податкового зобов'язання у загальній сумі 432,51грн. по податку з доходів фізичних осіб (в тому числі 144,17грн. - основний платіж та 288,34грн. - застосовані штрафні (фінансові) санкції по ньому);

- повністю нечинним від 23.12.2005р. №0008112341/0 щодо визначення СП «Ковосервіс»зобов'язання сплатити штраф в розмірі 50 відсотків узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: комунальний податок в сумі 24,97 грн. В іншій частині позовних вимог у задоволені позову відмовити.

3. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена згідно ст.ст. 211, 212 КАС України.

4. Постанова складена в повному обсязі 26.12.06р.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя Г.В.Орищин

суддя Г.Г.Якімець