Court ruling № 33953450, 20.09.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 вересня 2013 року Справа № 903/403/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В.,суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинського комбінату хлібопродуктів

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 31.07.2013у справі№903/403/13за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекціїдоДочірнього підприємства "Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинського комбінату хлібопродуктівтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Володимир-Волинське управління Державної казначейської службипростягнення 428377,98 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.05.2013 у справі №903/403/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2013, позов задоволено: стягнуто з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів до Державного бюджету України 428377,98 грн. заборгованості з бюджетної позики, отриманої за державним замовленням 1995, 1997 років з рахунків у банках, обслуговуючих дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів. Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2013 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Дочірнє підприємство "Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2013 у справі №903/403/13, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким справу направити на новий розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 13.05.2011 у справі №6/17, від 26.03.2013 у справі №5013/1403/12, від 10.04.2013 у справі №5013/1404/12 та від 24.04.2013 у справі №5013/1447/12.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2013 у справі №903/403/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову та стягнення з відповідача суми заборгованості з бюджетної позики, отриманої за державні замовлення 1995, 1997 років, виходячи з встановленого судами попередніх інстанцій факту існування спірної заборгованості та невиконання відповідачем обов'язків щодо її погашення.

Водночас приймаючи постанови від 10.04.2013 у справі №5013/1404/12 та від 13.05.2011 у справі №6/17, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові про стягнення заборгованості за бюджетною позикою, з огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено перерахування відповідачу і отримання ним спірної суми заборгованості за бюджетною позикою.

У постанові від 24.04.2013 зі справи №5013/1447/12 Вищий господарський суд України залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за бюджетною позикою, з огляду на те, що відсутність у відповідача спірного боргу перед держбюджетом підтверджена рішенням господарського суду та постановою окружного адміністративного суду, які набрали законної сили.

З огляду на викладене, із заяви не вбачається ознак неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судові рішення у цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі №5013/1403/12, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №903/403/13 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Дочірньому підприємству "Державної акціонерної компанії "Хліб України" Володимир-Волинському комбінату хлібопродуктів у допуску справи №903/403/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко С.Могил І.Плюшко С.Шевчук