№ 33942038, 04.10.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5049/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

за участю секретаря Бобровській О.Ю.,

представника позивача Кучер О.В.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240, -

встановив:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, внаслідок якої складено акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Раф-Плюс» (код ЄДРПОУ 31185987) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еля Агроекспорт» (код ЄДРПОУ 37074151), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року № 2109/22-4/31185987 від 29.03.2013 року; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0001062240 та № 0001072240 від 12.04.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. (а.с.3-13).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відповідачем було вручено позивачу письмовий запит від 01.02.2013 року за вих. № 4162/10/22-4 (а.с.14), у якому, на підставі пп. 20.1.4, пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі м. Одеси, без зазначення підстав для надсилання такого запиту, просить позивача надати протягом 10 робочих днів письмове пояснення та його документальне підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з питань взаємовідносин із ТОВ «Еля Агроекспорт», код ЄДРПОУ 37074151 за період серпень 2012 року.

14.02.2013 року на вищезазначений письмовий запит відповідача позивачем надано відповідь за вих. № 106 (а.с.15-16), відповідно до якої, у зв'язку із порушенням відповідачем, зокрема, вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та положень Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, позивач не має законних підстав для задоволення запиту відповідача.

Вказану відповідь позивача отримано відповідачем 14.02.2013 року.

З 19.03.2013 року по 25.03.2013 року, на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.03.2013 року № 809 (а.с.17), та направлень від 19.03.2013 року № 000938/741, № 000937/740, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п.78.1ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у зв'язку з ненаданням пояснень та копій документів до ДПІ у Приморському районі м. Одеси на письмовий запит, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Раф-Плюс», код ЄДРПОУ 31185987, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еля Агроекспорт» (код ЄДРПОУ 37074151), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2109/22-4/31185987 від 29.03.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Раф-Плюс», код ЄДРПОУ 31185987 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еля Агроекспорт» (код ЄДРПОУ 37074151), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року (а.с.19-27)

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Раф-Плюс»: п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 8833,56 грн. за серпень 2012 року. Також, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44167,8 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з акту Кременчуцької ОДПІ від 30.11.2012 року № 5091/15-222/37074151 складеного за результатами перевірки ТОВ «Еля Агроекспорт» про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Еля Агроекспорт» по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по деклараціях з ПДВ за період з червня 2011 року по вересень 2012 року.

За результатами розгляду відповідачем заперечень позивача, висновки акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки залишені без змін. (а.с.28-37)

На підставі вказаного Акту перевірки Відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року №0001062240, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 13251 грн. (а.с. 38);

податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року №0001072240, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 44168 грн. (а.с. 39).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скарги позивача - без задоволення. (а.с.62-64)

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, внаслідок якої складено акт перевірки та прийнятими на його підставі вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що 23.08.2012 року між ТОВ «Еля Агроекспорт», іменоване далі «Постачальник», та Кіровоградською філією № 2 ТОВ «Раф-Плюс», іменоване далі «Покупець», укладено договір поставки № 63 (а.с.75-78), відповідно до якого, зокрема:

-постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець - приймати та своєчасно оплачувати певний Товар, в порядку та на умовах, передбачених даним договором;

-номенклатура, кількість, ціна Товару визначаються сторонами в накладних;

-товар поставляється Покупцю партіями;

-кожна партія Товару визначається специфікацією (додатком до договору), в якій вказується: найменування товару, вартість, ціна, кількість товару, який повинен поставлятися в конкретній партії тощо;

-ціни вказуються в накладних на Товар, які є невід'ємною частиною даного договору;

-Покупець здійснює оплату за поставляємий Товар на протязі 20 банківських днів з моменту приймання Товару на підставі рахунків, які виставляються Постачальником, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника;

-договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2013 року тощо.

На підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та контрагентом ТОВ «Еля Агроекспорт» про поставку товару, щодо якого в акті перевірки позивача встановлені порушення, подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства позивача, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем суду надано, зокрема: податкова накладна (а.с. 79); видаткова накладна (а.с. 80); рахунок фактура (а.с. 81); акт на списання ТМЦ (а.с. 88); договір про передачу векселів (а.с. 82); акт приймання-передачі векселів (а.с. 83); бухгалтерська довідка (а.с. 84); оборотно-сальдова відомість по рахункам (а.с. 85-87); податкова декларація з податку на додану вартість з додатками та доказами про їх отримання відповідачем (а.с. 96-112).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

-документи, визначені цим Кодексом;

-податкова інформація;

-експертні висновки;

-судові рішення;

-інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно п. 9 Порядку № 1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

-посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

-підстави для надіслання запиту;

-опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє:

-наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації;

-наявність інформації в системі органів державної податкової служби;

-відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку. (п. 11 Порядку № 1245)

Відповідно до п. 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 6.3 Порядку № 1379 встановлено, що не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:

відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;порушення порядку заповнення податкової накладної;податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що запит відповідача від 01.02.2013 року за вих. № 4162/10/22-4 не відповідає вимогам абз. 1, 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України та п.п. 9, 10 Порядку № 1245, зокрема в ньому відсутні підстави для надіслання запиту, визначені абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, що звільняє позивача від обов'язку надання відповіді на такий запит та свідчить про протиправність дій відповідача щодо проведення спірної документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Доказів на підтвердження наявності інших обставин, передбачених ПК України для проведення спірної документальної позапланової перевірки, суду не надано.

Тобто, відповідачем не доведено правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами проведення якої складено акт перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача в тому числі у наданих запереченнях до позовної заяви, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставами для висновків про встановлені порушення стали лише виключно дані та висновки акту контрагента позивача - ТОВ «Еля Агроекспорт» та інша податкова інформація, зокрема, без аналізу та надання оцінки: фінансової, статистичної та іншої звітності позивача; регістрів податкового та бухгалтерського обліку позивача, ведення яких передбачено законом, та первинних документів позивача, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності вчинення оскаржених дій та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не наведено та не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд дійшов висновку, що дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Раф-Плюс», внаслідок якої складено акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Раф-Плюс» (код ЄДРПОУ 31185987) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еля Агроекспорт» (код ЄДРПОУ 37074151), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року № 2109/22-4/31185987 від 29.03.2013 року є протиправними, та оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240 прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Раф-Плюс», внаслідок якої складено акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Раф-Плюс» (код ЄДРПОУ 31185987) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еля Агроекспорт» (код ЄДРПОУ 37074151), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року № 2109/22-4/31185987 від 29.03.2013 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 04.10.2013 року.

Суддя О.В. Колесниченко

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Раф-Плюс», внаслідок якої складено акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Раф-Плюс» (код ЄДРПОУ 31185987) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еля Агроекспорт» (код ЄДРПОУ 37074151), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року № 2109/22-4/31185987 від 29.03.2013 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.04.2013 року № 0001062240 та № 0001072240.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

04 жовтня 2013 року