Decision № 33936752, 03.10.2013, Turiiskyi Raion Court of Volyn Oblast

Approval Date
03.10.2013
Case No.
169/722/13-ц
Document №
33936752
Form of legal proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

КОПІЯ

Справа № 169/722/13-ц

Провадження № 2/169/236/13

Категорія: 18

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року смт. Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Турак О.В.

при секретарі Луцик Н.М.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення виплат пов"язаних з навчанням,

в с т а н о в и в:

Позивач Львівський державний університет внутрішніх справ (далі ЛьвДУВС) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з навчанням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС № 174 від 27 липня 2007 року відповідача зараховано на перший курс факультету громадської безпеки та кримінальної міліції Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС з одночасним присвоєнням звання «рядовий міліції» з 12 серпня 2007 року. 01 вересня 2007 року між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС та відповідачем був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Наказом УМВС України у Волинській області від 18 грудня 2012 року №340 о/с лейтенант міліції ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ України за власним бажанням. На підставі п.2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01 вересня 2007 року, укладеного між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвУВС та відповідачем, згідно якого останній зобовязується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановлення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням, позивач просить стягнути з відповідача фактичні виплати, повязані з навчанням, а саме, грошові кошти в розмірі 11599.19 грн.

В судове засідання представник позивача Львівського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_2 не зявився, згідно заяви (а. с. 11) просить розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги заперечував в частині стягнення витрат на речове забезпечення в сумі 853.66 грн., посилаючись на те, що форму у 2010-2011 навчального року придбав за власний рахунок. В решті позовних вимог відповідач позов визнав.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Наказом Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС № 174 від 27 липня 2007 року відповідача зараховано на перший курс факультету громадської безпеки та кримінальної міліції Прикарпатського юридичного інституту ЛьвДУВС терміном на чотири роки з одночасним присвоєнням звання «рядовий міліції» з 12 серпня 2007 року. (а. с. 4).

01 вересня 2007 року між Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС та відповідачем був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (далі договір, а. с. 5-6).

Відповідно до п.2.3.6. договору відповідач зобовязався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановлення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Згідно п.4.4. вказаного договору у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

Наказом УМВС України у Волинській області від 18 грудня 2012 року №340 о/с лейтенант міліції ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ України за власним бажанням (а. с. 7).

Відповідно до ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію», особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п.2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п.3 цього ж Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Відповідно до п.2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2007 року, укладеного між ЛьвДУВС та відповідачем, останній зобовязався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановлення трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно наданої позивачем довідки - розрахунку від 12 лютого 2013 року №18 на утримання ОСОБА_1 Прикарпатським юридичним інститутом ЛьвДУВС за період з 01 вересня 2007 року по 29 червня 2011 року було витрачено та підлягає до відшкодування загалом 11599.19 грн., у тому числі:

- на речове забезпечення -853.66 грн. за 2010-2011 н.р.;

- на грошове забезпечення 10745.53 грн: 62.82 грн. за 2007-2008 н.р., 2822.26 грн. за 2008-2009 н.р., 3851.85 грн. за 2009-2010 н.р., 4008.60 грн. за 2010-2011 н.р.

Вказаний розрахунок витрат позивачем здійснено у відповідності до «Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007року N419/831/240/605/537/219/534. Не доведеним є заперечення відповідачем отримання речового забезпечення. Так, всупереч ст. 60 ЦПК України жодних доказів на підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1 не надав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, причому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

Договір від 01 вересня 2007 року не визнаний нечинним повністю або в частині; відповідач свідомо підписав зазначений договір, з позовами про його розірвання або визнання недійсним до суду не звертався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для стягнення з відповідача фактичних виплат, повязаних з навчанням, а саме, грошових коштів в розмірі 11599.19 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в користь позивача 229.40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись Законом України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ", ст.ст. 57-60, 88, 110, 118-119, 209-212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Львівського державного університету внутрішніх справ задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів, вул. Городоцька, 26, 79007, ЄДРПОУ 08571995, р\р 31252272210083 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) виплати, повязані з навчанням, а саме, грошові кошти в розмірі 11599.19 грн. (одинадцять тисяч пятсот девяносто девять грн. 19 коп.) та 229.40 грн. (двісті двадцять девять грн. 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий/підпис/

Суддя Турійського районного судуО.В.Турак

Previous document : 33928110
Next document : 33955910