Decision № 33901896, 04.10.2013, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 361/6303/13-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П. Провадження № 22-ц/780/5417/13 Доповідач у 2 інстанції МельникКатегорія 24 04.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого -Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2013 року у справі за позовом моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних із виплатою страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти у розмірі 6 036,77 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у результаті ДТП, яка сталася 25.04.2013 року, з вини відповідача був пошкоджений автомобіль громадянина ОСОБА_2, який звернувся до позивача з заявою про виплату йому страхового відшкодування за пошкоджений відповідачем автомобіль, яке позивачем виплачено потерпілій особі, а тому останній в порядку регресу звернувся з зворотною вимогою до відповідача.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача понесені витрати у розмірі 6 036, 77 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 750 грн. та судовий збір у сумі 229 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і закрити провадження у справі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 травня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода на автодорозі Київ-Чернігів, за участю відповідача.

Винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_1, що підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду від 11 червня 2010 року, якою останнього притягнено до адміністративної відповідальності та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Також встановлено, що ОСОБА_1 на час вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У результаті зазначеної ДТП з вини відповідача був пошкоджений транспортний засіб, що належить ОСОБА_5, у зв'язку з чим, останній звернувся до позивача з заявою про виплату заподіяної шкоди його майну.

На підставі наказу 17 серпня 2010 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 6 036,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3433 від 17.08.2010 року.

У зв'язку з вищезазначеним у позивача виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1, який завдав вказану шкоду майну потерпілому.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля завдану відповідачем шкоду, тому має право вимагати стягнення виплаченої компенсації у порядку регресу до відповідача, та, що позивачем фактично за надання правової допомоги сплачено 750 грн., а тому стягненню підлягає вказана сума і судовий збір.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення коштів пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, у порядку регресу та судового збору, виходячи з наступного.

Згідно п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З вищезазначених норм матеріального права вбачається, що МТСБУ здійснює виплату страхового відшкодування лише в разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та в інших випадках передбачених ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки судом встановлено, що на час скоєння ДТП відповідач не застрахував свою відповідальність в порядку визначеному ст. 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», доказів про наявність у нього договору або полісу обов'язкового страхування суду не надав, а тому суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та судових витрат.

Доводи апелянта про наявність полісу обов'язкового страхування та надіслання його копії до МТСБУ є необґрунтованим, оскільки надані ним копії документів, а саме: копія заяви до МТСБУ, яке не містить підпису відповідача, копія протоколу про адміністративне правопорушення, де міститься інформація про наявність зазначеного відповідачем полісу - не є належними доказами на підтвердження наявності у нього на час ДТП полісу обов'язкового страхування, оскільки ним не надано суду оригіналу чи копії цього полісу або інших доказів про наявність у нього договору обов'язкового страхування.

Інших вагомих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на його законність і обґрунтованість, апеляційна скарга не містить.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

В матеріалах справи відсутня ухвала про допущення ОСОБА_6 до участі в розгляді справи як особи, яка надає правову допомогу, згідно ст. 56 ЦПК України.

Крім того, представництво інтересів позивача ОСОБА_6 здійснювала згідно довіреності (а. с. 44)., а тому колегія суддів вважає, що правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу немає.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення витрат на правову допомогу з підстав встановлених ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2013 року в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.О. Матвієнко