Court ruling № 33884301, 03.07.2013, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3700/13 Головуючий 1-ої інст.: Ільїна Г.І.

Справа № 2034/2-5105/11

Категорія: договірні Доповідач: Маміна О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Маміної О.В.

суддів - Крилової Т.Г., Борової С.А.,

при секретарі - Карамишевій Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2011 року Позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з зазначеним позовом. Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № б/н від 14 травня 2008 року в сумі 18 121, 53 грн., а також судові витрати.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 18 121, 53 грн. та судові витрати

ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2012 року скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 14 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б\н, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 7 000, 00 грн. к вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 відсотків річних на суму залишку заборгованості з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

На час звернення до суду ОСОБА_1повністю припинив виконувати зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 31.08.2011 року утворилась заборгованість в сумі 18 121, 53 грн., з яких заборгованість за кредитом - 6 648, 50 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 8 758, 91, штраф (фіксована частина) - 500, 00 грн., штраф (процентна складова) - 839, 12 грн.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач не виконував свої обов'язки щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої підтверджується наявним у справі розрахунком.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення суми заборгованості, відсотків та штрафу, визначеного умовами договору,і з Позичальника. При цьому розмір заборгованості доведений матеріалами справи і не спростований відповідачем.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя -

Судді -