Decision № 33881248, 30.09.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.13р. Справа № 904/7155/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд", м. Дінпропетровськ

про про стягнення 1 532 369,99 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Козак Т.В. - представник за дов. № 226/100/ від 18.05.13

від відповідача:не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" про стягнення основного боргу за активну електричну енергію у розмірі 1 294 653 грн. 77 коп., за реактивну - 93 029 грн. 48 коп., борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 58 340 грн. 72 коп., інфляційні втрати у сумі 3 163 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 34 856 грн. 28 коп. та пеню у розмірі 48 326 грн. 02 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору № 1698 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 23.04.2003 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену електричну енергію.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.09.2013.

30.09.2013 від позивача надійшло клопотання б/н від 27.09.2013 про залучення до матеріалів справи актів звірки взаєморозрахунків за активну та реактивну електричну енергію, а також - за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - енергопостачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрометробуд" (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області № 1698 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.

Розділом 2 договору передбачено, що обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1, за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України (додаток 1, арк. с. 25-28).

Постачання електроенергії здійснюється в межах 188,5 кВА (кВт), заявленої споживачем потужності, у тому числі 6 кВ - 188,5 кВА (кВт).

Підтвердження фактичного обсягу спожитої споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою Звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку 5, до 2 числа місяця, що настає за звітним.

Розрахунковий період встановлюється з 01-го числа розрахункового місяця по 31 число розрахункового місяця.

Вартість поставленої (спожитої) у розрахунковому періоді (місяці) електроенергії визначається за чинними роздрібними тарифами щодо відповідної тарифної групи та за класом напруги, відповідно до яких здійснюється розрахунок обсягу спожитої електроенергії, за формою що відображена у додатку 5 до цього договору.

Згідно п. 3.1 договору, для визначення обсягів фактично спожитої електроенергії, споживач зобов'язаний знімати показання розрахункових приладів обліку та подавати їх значення енергопостачальнику за встановленою формулою (додаток 5).

Відповідно до п. 4.2 договору, з урахуванням умов додаткової угоди № 2 від травня 2004 року до договору, споживач здійснює оплату за спожиту активну електричну енергію в розрахунковий період в строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури енергопостачальника (п. 4.3 договору).

У разі споживання електроенергії понад обсяг, що обумовлений цим договором на розрахунковий період, споживач сплачує енергопостачальнику повну вартість усієї спожитої електричної енергії на розподільчий рахунок за чинним роздрібним тарифом та також здійснює оплату через застосовану санкцію за таке порушення умов договору в сумі чотирикратної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії, на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів з моменту отримання рахунка енергопостачальника (п. 4.5 договору).

На виконання умов договору, позивач в період з лютого 2012 по липень 2013 поставив відповідачу активну електричну енергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію, а також виставив відповідачу рахунки за активну, реактивну електричну енергію та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, які були отримані представником відповідача (арк. с. 32-156).

Позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 1 380 803 грн. 09 коп. Як зазначає позивач, відповідач частково сплатив вартість поставленої електричної енергії у розмірі 86 149 грн. 32 коп. Таким чином, заборгованість за активну електричну енергію відповідача перед позивачем складає 1 294 653 грн. 77 коп., про що сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.09.2013 (арк. с. 178).

Також, позивач виставив відповідачу рахунки за реактивну електричну енергію на загальну суму 93 029 грн. 48 коп. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на загальну суму 58 340 грн. 72 коп.

Існування даної заборгованості відповідач підтвердив, підписавши акти звірки взаємних розрахунків станом 16.09.2013 (арк. с. 179-180).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 ГК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів повної оплати поставленої активної електричної енергії у сумі 1 294 653 грн. 77 коп., реактивної електроенерггії на суму 93 029 грн. 48 коп. та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 58 340 грн. 72 коп., а відтак, позовна в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 1 446 023 грн. 97 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої активної електричної енергії, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 45 526 грн. 19 коп. за період з 10.11.2012 по 16.09.2013, а також за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 799 грн. 83 коп. за період з 10.10.2012 по 16.09.2013

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.5. договору передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує енергопостачальнику пеню за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується енергопостачальником, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пункті 4.2 та 4.3 , а також після 5-денного терміну з дня одержання рахунку-фактури на інші платежі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу у повному обсязі в сумі 48 326 грн. 01 коп.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 3 163 грн. 72 коп. за період з лютого 2012 року по квітень 2013 року та 3% річних у сумі 34 856 грн. 28 коп. за період з 10.02.2012 по 16.09.2013.

Згідно п. 4.7 договору у разі прострочення платежу за спожиту електроенергію споживач на вимогу енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3 проценти річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 3 163 грн. 72 коп., за заявлений позивачем період.

Щодо нарахування 3 відсотків річних, господарський суд, перевіривши правильність їх нарахування, задовольняє дану вимогу частково у сумі 34 785 грн. 82 коп., оскільки при виконанні розрахунку 3 відсотків річних позивачем допущену арифметичну помилку, а саме, у формулі розрахунку (сума боргу х 3% х кількість днів прострочки /365 днів) не враховано, що 2012 рік містить 366 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме, у розмірі 30 645 грн. 99 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 5, код ЄДРПОУ 04880239) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) основний борг за активну електричну енергію у сумі 1 294 653 грн. 77 коп. (один мільйон двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот п'ятдесят три грн. 77 коп.), заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 93 029 грн. 48 коп. (дев'яносто три тисячі двадцять дев'ять грн. 48 коп.), борг за перевищення договірної величини споживання електроенергії у сумі 58 340 грн. 72 коп. (п'ятдесят вісім тисяч триста сорок грн. 72 коп.), пеню у розмірі 48 326 грн. 02 коп. (сорок вісім тисяч триста двадцять шість грн. 02 коп.), 3 відсотків річних у сумі 34 785 грн. 82 коп. (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять грн. 82 коп.), інфляційні втрати у сумі 3 163 грн. 72 коп. (три тисячі сто шістдесят три грн. 72 коп.) та 30 645 грн. 99 коп. (тридцять тисяч шістсот сорок п'ять грн. 99 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 02.10.13р.