Court ruling № 33861285, 27.09.2013, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 р. Справа № 20615/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року у справі № 2а-5867/09/1770 за позовом Приватного підприємства «Кают» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2009 року Приватне підприємство «Кают» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000742342/3/23-121 від 18.08.2009 року в частині визначення штрафних санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року позовні вимоги Приватного підприємства «Кают» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 18 серпня 2009 року за № 0000742342/3 в частині визначення штрафної санкції на суму 31 834 (тридцять одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн.. 40 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Рівне оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ПП «Кают» відмовити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, тому спір вирішено на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Суд в складі колегії суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 05.02.2009 року по 18.02.2009 року працівниками ДПІ у м. Рівне проведено виїзну планову перевірку ПП «Кают» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.02.2006 р. по 30.09.2008 р. , про що було складено Акт № 154/23-400/34112707 від 23.02.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання на 27260 грн.

На підставі вказаного акта перевірки та за результатами розгляду скарги позивача, ДПІ у м. Рівне було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2009 року № 0000742342/3/23-121, яким ПП «Кают» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 72 724,40 грн. в тому числі 27 260 грн. основного платежу і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 45 464,40 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, ПП «Кают» у II кварталі 2008 року не включило до складу оподатковуваного доходу суму коштів в розмірі 109 039 грн. 00 коп. отриману як аванс від ТзОВ «ВАЛО ТИМБЕР», внаслідок чого виникла недоплата податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств до бюджету в сумі 27260 грн.

Відповідно до договору позики № 01 від 24.01.2008 року, ПП «Кают» на протязі 2008 року отримувало кошти від ОСОБА_2 за I квартал 2008 року - 454 000 грн., за ІІ квартал 2008 р. - 114 000 грн., всього в сумі 568 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством «Кают» повернено кошти ОСОБА_2 у II кварталі 2008 року в сумі 116 000 грн., у III кварталі 2008 року в сумі 452 000 грн., загалом 568000 грн.

Податковий орган прийшов до висновку, що позивачем було порушено вимоги пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в частині віднесення до складу доходів з інших джерел сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку, платником не відносились до складу валових доходів суми отриманої фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_2.

На підставі викладеного, ДПІ в м. Рівне було застосовано до ПП «Кают» штрафну санкцію в розмірі 45 464,40 грн., при заниженій сумі податкового зобов'язання в розмірі 27 260 грн.

Відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Аналіз вказаної норми дає підстави колегії суддів апеляційного суду вважати, що гранично допустимий розмір штрафної санкції, що застосовується до платника податків по факту заниження податкового зобов'язання не може перевищувати п'ятдесяти відсотків такої суми. Виключенням із даного правила є випадок коли, сума штрафних санкцій є меншою від десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сума заниження податкового зобов'язання за перевіряємий період становить 27260 грн., тобто максимально допустимий розмір штрафної санкції, що може бути застосований до ПП «Кают» становить 13630 грн. (27 260 * 50%).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу в частині визначення розміру штрафної санкції, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000742342/3, винесене Державною податковою інспекцією у м. Рівне 18.08.2009 року правомірно скасовано судом першої інстанції в частині визначення штрафної санкції на суму 31834,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог правомірно відмовлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 року у справі № 2а-5867/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський