№ 33859561, 24.09.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5617/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

представника позивача - Антоненка І.І.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю, -

встановив:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 4035,94 грн. на рахунок: код ЄДРПОУ 35358018, одержувач: Одеський міський центр зайнятості, банк: ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, р/р 37174001004828, призначення платежу: повернення виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. (а.с.2-5)

Відповідач в судовому засіданні визнав позов повністю, зазначивши по суті, що вимоги позивача відповідають обставинам справи та діючому законодавству.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського міського центру зайнятості із заявою (а.с.55) з проханням до вирішення питання його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із зазначенням, що в даний час видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» він не займається, пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, та пенсію за вислугу років не отримує, не є членом особистого селянського господарства.

Згідно витягу із наказів позивача про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2, ПК НОМЕР_1, від 04.02.2013 року «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативними актами щодо їх застосування (а.с.8), наказом № НТ130204 (нове рішення):

- 01 надано статус безробітного: 01.01 Закон України «Про зайнятість населення» Стаття 43. Статус безробітного 1. Статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема, припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників: з 29.01.2013.

28.05.2013 року посадовою особою позивача складено акт № 29, що підтверджує подання недостовірних даних з вини особи. (а.с.30)

Згідно змісту даного акта, розслідуванням встановлено, що:

- ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.05.2013 року (а.с.10-11).

На доведення обставин, викладених у вищезазначеному акті та на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.6-7, 31-52, 56):

- персональної картки відповідача НОМЕР_1 з датою реєстрації: 29.01.2013 року;

- відомостей виплат за видами забезпечення;

- платіжних доручень;

- розписки відповідача про ознайомлення його зі змістом ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення», тощо.

Згідно витягу із наказів позивача про прийняті рішення по особі: ОСОБА_2, ПК НОМЕР_1, від 28.05.2013 року «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативними актами щодо їх застосування (а.с.9), наказом № НТ130528 (нове рішення):

- 11 припинено виплату допомоги по безробіттю: 11.08 у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»: з 05.02.2013;

- 27 припинено реєстрацію безробітних: 27.07 у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття: з 28.05.2013;

- 35 відповідача зобов'язано повернути виплати: 35.01 повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307: з 05.02.2013 по 28.05.2013 сума боргу 4035,94.

З актом позивача № 29 від 28.05.2013 року та наказом від 28.05.2013 року № НТ130528 (нове рішення) відповідач ознайомлений 25.07.2013 року. (а.с.9, 30)

31.05.2013 року за № 2120/19/06 позивачем на адресу відповідача надіслано лист-претензію (а.с.12-13) про необхідність повернути отриману допомогу по безробіттю у сумі 4035,94 грн.

Зазначений лист-претензію отримано відповідачем 11.06.2013 року. (а.с.53)

Станом на момент розгляду і вирішення справи доказів щодо оскарження або сплати відповідачем повністю або частково заявленої у позові суми заборгованості суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - ЗУ № 5067-VI), «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі - ЗУ № 1533-III), Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок № 307), Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок № 60/62).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ЗУ № 5067-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Згідно із ч. 1 ст. 43 ЗУ № 5067-VI статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Згідно із ч. 3 ст. 44 ЗУ № 5067-VI відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно п. 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 6.14 Порядку № 307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Частиною 1 статті 34 ЗУ № 1533-ІІІ передбачено, що фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ЗУ № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 ЗУ № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, - доведеними.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Підстав для неприйняття судом визнання відповідачем адміністративного позову судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 112, 136, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Одеського міського центру зайнятості заборгованість з виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 4035,94 грн. на рахунок: код ЄДРПОУ 35358018, одержувач: Одеський міський центр зайнятості, банк: ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, р/р 37174001004828, призначення платежу: повернення виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 24 вересня 2013 року.

Суддя М.Г. Цховребова

24 вересня 2013 року