Decision № 33844035, 26.09.2013, Court of Appeals of the Autonomous Republic of Crimea (Simferopol City)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 106/3793/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Куликовська О.М. Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

РІШЕННЯ

"26" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В. При секретаріРижих М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 13 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 11.04.2006 року ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За відповідачем значиться заборгованість у розмірі 22 662, 99 грн., яку банк просить стягнути та відшкодувати судові витрати.

Заочним рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 13 червня 2013 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11.04.2006 року у розмірі 22 662, 99 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, неправильне застосування норм матеріального права, а саме необхідність застосування наслідків спливу позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що 11 квітня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір на суму 5500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки ( 1 рік). У 2007 році кредитний ліміт було збільшено на підставі умов договору.

Відповідач умови договору порушив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 22662, 99 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 6169, 54 грн.; штраф 500 грн. (фіксована частина) та 1055, 38 грн. процентна складова; 14938, 07 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору та повинен сплатити заборгованість у повному обсязі.

З такими висновками не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передачі йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Договір укладено між сторонами 11 квітня 2006 року строком на 1 рік, що відповідає строку дії картки. Позивач звернувся до суду з позовом 05 червня 2013 року, тобто з пропущенням строку позовної давності, що за ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови в позові.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Таким чином, на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.

Заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 13 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді