Court ruling № 33829980, 30.09.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року м. Київ К-27323/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010

у справі №2а-7567/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Голографія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва від 24.06.2009 №0005042302/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складений акт від 12.06.2009 №337/23-2/30675977.

За висновками акта перевірки, позивачем занижено податок на додану вартість в загальній сумі 174992,00 грн., внаслідок встановленого в акті перевірки від 21.03.2007 №163/23-10/30675977 завищення суми від'ємного значення - різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, вказаного у рядку 26 декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року на суму 174992,00 грн., з посиланням на те, що при списанні запасів використаних не в господарській діяльності (технологічні відходи, списання браку, папір та інше) позивачем на списані товарно-матеріальні цінності податок на додану вартість не нараховувався, податковий кредит не коригувався, внаслідок чого порушено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0005042302/0 від 24.06.2009, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 262488 грн., у т.ч. 174992,00 грн. основного платежу та 87496,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримана позивачем від постачальників сировина (папір, фольга для гарячого тиснення, тощо) використовувалась позивачем у виробництві голографічної продукції та ГЗЕ, тобто у господарській діяльності, основними видами якої є розробка, створення, розповсюдження голографічної продукції, розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів. Порушень при формування позивачем податкового кредиту з податку на дану вартість звітного періоду, за наслідками придбання такої сировини відповідачем не встановлено.

В процесі виробництва продукції позивачем здійснено списання товарно-матеріальних цінностей, які виявились непридатними для виробництва або були використані на виготовлення продукції невідповідної якості, що підтверджено актами знищення, та відповідає даним бухгалтерського обліку позивача.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необортних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Господарський кодекс України надає визначення поняття господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері спеціального виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Із аналізу зазначених норм та встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у органу податкової служби не було підстав для висновку про те, що списаний внаслідок дефекту товар не призначений для використання в господарській діяльності товариства, а також про відсутність обставин з якими Закон передбачає виникнення у позивача обов'язку по коригуванню податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров