Court ruling № 33829906, 26.09.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/22343/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011

у справі № 2а-12576/10/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києвапроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім.-Мет» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Хім-Мет») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2010 № 0000042202/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Хім-Мет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт № 33/23-404/23730681 від 18.02.2010, яким встановлено порушення п. 13.2 ст. 13, п. 16.1 та п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз. 2 п. 3.1 розділу ІІІ Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000042202/0 від 24.02.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 230137,98 грн., у тому числі 76712,66 грн. - основний платіж та 153425,32 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку зазначене податкове повідомленням-рішенням, однак його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суди попередніх інстанцій не погодились з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Тобто для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (пп. «а» п. 13.1).

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету підчас такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Зазначені положення встановлюють пріоритет норм міжнародних договорів в питаннях оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Конвенції між Урядом і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, (дата підписання - 10.05.1996, дата ратифікації - 13.09.1996, дата набрання чинності 24.12.1996) проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 % від загальної суми процентів (ч. 2 ст. 11 Конвенції).

Норми міжнародного договору передбачають оподаткування доходів у вигляді процентів на території тієї Держави, резиденту якої вони виплачуються.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до ст. 13 (Забезпечення виконання міжнародних договорів України) і 14 (Виконання зобов'язань за міжнародними договорами України) Закону України «Про міжнародні договори України» Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470 було затверджено Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі - Порядок).

Цим Порядком встановлено процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України. Дія цього Порядку поширюється на резидентів інших, ніж Україна, країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі - нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

В силу п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), видана компетентним органом відповідної країни за затвердженою формою, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Тобто підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, тобто для застосування норм міжнародного договору, є представлення резидентом довідки, наданої не резидентом, відповідно до п. 4 Порядку.

Судами попередніх інстанцій враховано, що фірми OU Radameks та OU Hebron є резидентами Естонії, в цілях оподаткування (свідоцтва резидента податкової та митної Ради Естонії від 26.03.2007 № 7.1-7/416 та від 26.03.2007 № 7.1-7/415), і зазначені свідоцтва були визнані податковим органом як довідки, зауважень до яких на момент перевірки не було. Крім того, судами враховані свідоцтва про відсутність заборгованостей за податковими платежами від 27.10.2010 № 8-8/6506-1 та від 22.10.2010 № 8-8.1/57189 Північного податково-митного центру Податково-митного управління Естонії, згідно яких станом на 31.12.2007 у OU Radameks та OU Hebron не має жодних заборгованостей за податковими платежами. З метою недопущення подвійного оподаткування суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова