Decision № 33799270, 12.09.2013, Marhanets City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 0424/3664/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

при секретарі - Гащук І.І.

за участю представника позивача - Сафонової О.О.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Марганець цивільну справу за позовом комунального підприємства «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганець» до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

КП «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганець» звернулося до Марганецького міського суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилається на те, що

15 січня 1999 року між кооперативом «Нептун» та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме капітальної будівлі човнової станції, яка розташована на дамбі № 4. На підставі зазначеного договору Відповідач звернулась до бюро технічної інвентаризації Томаківського району з вимогою надати технічну документацію на цю нерухомість та видати свідоцтво на право власності. Зазначений договір вважають незаконним та недійсним з наступних підстав.

Будівля човнової станції перейшла до комунальної власності під час розподілу державної власності між обласним та територіальним підпорядкуванням у 1992 році. З цього часу у відповідності до рішення зазначений об'єкт знаходився у користуванні в складі цілісного майнового комплексу у Марганецького комбінату побутового обслуговування.

В п.1.4 договору, що є предметом оскарження, вказано, що «право власності Продавця на об'єкт підтверджується Договором купівлі продажу від 23 грудня 1991 року між адміністрацією Міськпобуткомбінату в особі директора Бобровського В.І. та кооперативу «Нептун» в особі голови Лобас О.Г.» зазначене ствердження є незаконним у зв'язку з тим що станом на 23 грудня 1991 року Марганецький комбінат побутового обслуговування не мав повноважень, щодо відчуження об'єктів комунальної власності, тим самим підписуючи зазначений договір директор Бобровський В.І. перевищив свої повноваження.

Згоди на відчуження об'єкту нерухомості Марганецька міська рада та виконавчий комітет Марганецької міської ради не надавали. Таким чином договір з боку Продавця укладала особа, яка не була власником майна - об'єкту купівлі - продажу, а також не мала повноважень від належного власника майна на його відчуження.

Просить суд поновити строк звернення до суду, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15 січня 1999 року, укладений між кооперативом «Нептун» та ОСОБА_3 та застосувати наслідки недійсності договору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також реєстраційну справу вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. Частина 2 цієї статті передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.5-6), договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 січня 1999 року, укладений між кооперативом «Нептун» та ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 657 ЦК України не посвідчений нотаріально, сторонами не додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, отже даний договір, відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України є нікчемним, і такому разі відповідно до ч.2ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, тому позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 січня 1999 року, укладений між кооперативом «Нептун» та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.331 ЦК право власності на нерухоме майно яке відповідно до закону підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Позивач не надав жодних документів які б свідчили, що вказане в позові майно капітальні будівлі човнової станції, яка розташована на дамбі №4 належать саме відповідачу, прийняті в експлуатацію і не є самочинним будівництвом.

Відповідно до ст.387,388 ЦК України право витребування майна у особи яка без відповідної правової підстави заволоділа ним, чи від добросовісного набувача належить власнику.

Комунальне підприємство «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганець» не являється власником капітальні будівлі човнової станції, яка розташована на дамбі №4, і не надала суду документів, які б змогли підтвердити протилежне.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Частина 3 ст. 10 ЦПК України та ч.1 ст.60 ЦПК України покладають на сторони обов'язок доказування обставин на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник позивача посилається в позові на те, що про існування оспорюваного договору їм стало відомо у лютому 2012 року, однак належних доказів, які б підтвердили даний факт суду не надано, та не надано інших доказів на підтвердження поважності пропуску строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 215,220,256,257, 267,311,387,388,657 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209,212, 214-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову комунального підприємства «Фонд комунального майна територіальної громади м. Марганець» до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. С. Янжула