Справа №2012/1074/11
УХВАЛА
іменем України
З вересня 2012 року Жовтневий районний суд м.Харкова у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Миколайчук Я.Р.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради про поділ домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться зазначена цивільна справа після скасування раніше постановленого по ній заочного рішення.
В судовому засіданні представник відповідачів заявила клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Жовтневим районним судом м. Харкова цивільної справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в обслуговуванні житлового будинку, знесення надвірних споруд, посилаючись на те, що об'єкти, щодо яких ставиться питання про їх знесення, є предметом поділу по справі, яка розглядається в даному провадженні.
ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечували, пояснивши, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є обґрунтованими, крім того, їх позовні вимоги не мають відношення до позовних вимог, що розглядаються у даному провадженні.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку, зокрема, цивільного судочинства.
Як встановлено судом, в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в обслуговуванні житлового будинку, знесення надвірних споруд. Предметом позовних вимог є зобов'язання відповідачів знести навіс літ. «Ж», та самовільно побудований металевий сарай на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1
Беручи до уваги, що предметом зазначеного спору, є, зокрема, знесення споруд, питання щодо виділення яких розглядається в рамках справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, а станом на день розгляду справи питання про право власності на проведені сторонами прибудови на території спільної земельної ділянки остаточно не вирішено, суд вважає, що справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 не може розглядатися до розгляду справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки в залежності від результату її розгляду може бути змінений предмет спору, що передбачено лише на підготовчій стадії судового засідання у справі.
Тому до остаточного вирішення зазначеного питання розгляд справи, на думку суду, є неможливим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 201, 203 ЦПК України, суд . -
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради про поділ домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою - до набрання законної сили судовим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в обслуговуванні житлового будинку, знесення надвірних споруд
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 5-денний термін після її проголошення апеляційної скарги.
Суддя
The court decision No. 33790586, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 30.09.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 2012/2-1074/11. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: