Court ruling № 33771847, 24.09.2013, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1194/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіцманське Автотранспорте підприємство Агротехсервіс" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіцманське Автотранспорте підприємство Агротехсервіс" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

УПФУ в Кіцманському районі звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіцманське Автотранспорте підприємство Агротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Позовні вимоги мотивовано тим, що товариство, будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Сума боргу за лютий - квітень 2013 року у розмірі 2031,27 грн. не була сплачена добровільно, тому просили стягнути її в судовому порядку.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Кіцманське Автотранспорте підприємство Агротехсервіс" зареєстроване в органах Пенсійного фонду України та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" за лютий - квітень 2013 року у відповідача наявна заборгованість, щодо працівників підприємства в розмірі 2031,27 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працював найманий працівник: ОСОБА_2, який має всі необхідні підстави для призначення йому пільгових пенсій відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується актами перевірок характеру виконуваних робіт чи умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення. Рішення про призначення йому пенсії не скасовано та не визнавалось нечинним.

Протягом лютого - квітня 2013 року відповідачем на адресу відповідача направлялись розрахунки заборгованості на загальну суму 2031,27 грн. фактичних витрат, на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, відповідач вказану заборгованість у встановленому законом порядку не оскаржив та не погасив самостійно у передбачені терміни. Таким чином, вона визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою, що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV.

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. №64/8663 (Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Оскільки на час розгляду справи в суді сума недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за лютий - квітень 2013 року складає 2031,27 грн., а доказів її сплати сторони не подавали, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіцманське Автотранспорте підприємство Агротехсервіс", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.