Court ruling № 33769745, 17.09.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3215/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Ключковича В.Ю., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної ради, про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної ради, в якому з урахуванням уточнень просив суд визнати неправомірною бездіяльність Київської обласної ради та Броварської районної державної адміністрації з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги:

- визнати неправомірними дії голови Броварської районної державної адміністрації Київської області щодо незаконної реєстрації змін 1, 2, 3 до договору про діяльність ТОВ «Фермой - Кі», прийняття рішення про витребування реєстраційної справи ТОВ «Фермой - Кі» з ГСУ МВС України, незабезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його інтересів, прийняття рішення про надіслання реєстраційної справи ТОВ «Фермой - Кі» до м. Харкова, допущенні тяганини при розгляді скарг та заяв ОСОБА_2, сприянні у затягуванні судового розгляду справи за позовом ОСОБА_2.

- визнати неправомірною бездіяльність Київської обласної ради з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник Київської обласної ради у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Представник Броварської районної державної адміністрації Київської області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 1 серпня 1997 року Броварською районною державною адміністрацією зареєстровано статут та установчий договір підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ «Фермой - Кі», засновником якого були компанія «Clanvest limited» (Північна Ірландія) та ТОВ «Magnet» (Республіка Польша), статутний фонд товариства визначено в розмірі 17462000,00 грн. або 13000000,00 доларів США, який розподілено між засновниками наступним чином: компанії «Clanvest limited» - 99,95%, ТОВ «Magnet» - 0,05%. Метою діяльності ТОВ «Фермой - Кі» є будівництво підприємства по виробу морозива в с. Красилівка, Броварського району Київської області.

Між компанією «Clanvest limited» та громадянином Республіки Польща ОСОБА_2 10 квітня 2000 року був укладений договір продажу частки статутного фонду, згідно з яким останній придбав належну компанії частку в розмірі 99,95% статутного фонду ТОВ «Фермой-Кі». 15 березня 2001 року позивач придбав 0,05% статутного фонду ТОВ «Фермой-Кі» у ТОВ «Magnet».

Згідно протоколу 23 березня 2001 року №1/01 загальних зборів учасників ТОВ «Фермой-Кі» було прийняте рішення про вихід компанії «Clanvest limited» зі складу засновників ТОВ «Фермой-Кі», прийняття позивача до складу засновників із часткою в статутному фонді 99,95% та уступку позивачем 0,85% статутного фонду новим учасникам: ПП «Європа Плюс» (0,35%), ТОВ «Кіб-Сервіс» (0,3%) та громадянину Республіки Польща ОСОБА_1 (0,2%). На підставі вказаного рішення учасниками складено зміни № 1 до Договору про діяльність ТОВ «Фермой-Кі».

Цими учасниками товариства 24 березня 2001 року складено зміни №2 до Договору про діяльність ТОВ «Фермой-Кі», якими зафіксований обраний учасниками розподіл часток у статутному фонді ТОВ «Фермой-Кі» з урахуванням придбаної позивачем у ТОВ «Magnet» частки в статутному фонді ТОВ «Фермой-Кі» у розмірі 0,05%.

29 червня 2001 року учасниками складено зміни №3 до Договору про діяльність ТОВ «Фермой-Кі», якими до складу учасників товариства введено фірму Avagno Enterprises Limited, яка стала власником раніше належної позивачу частки в розмірі 99% статутного фонду ТОВ «Фермой-Кі».

Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року визнано незаконною реєстрацію головою Броварської районної державної адміністрації змін та доповнень №1 від 23 березня 2001 року, №2 від 24 березня 2001року, №3 від 29 червня 2001 року до Договору про діяльність Підприємства з іноземною інве стицією у формі ТОВ «Фермой-Кі».

На думку позивача, незважаючи на судове рішення його майно незаконно перебуває у володінні ВАТ «Дніпрометалсервіс».

Крім того, позивач вказує, що КП КОР «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» безпідставно, всупереч вимог закону, зареєстровано право власності на нерухоме майно, що йому належить за ВАТ «Дніпрометалсервіс».

Предметом розгляду даної справи є саме бездіяльність Київської обласної ради та Броварської районної державної адміністрації Київської області з питання забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, інвестор самостійно на власний розсуд володіє, користується і розпоряджається інвестиціями, в тому числі самостійно приймає рішення щодо передачі їх іншим громадянам та юридичним особам.

Згідно положень статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.

Отже, з системного аналізу викладеного вбачаться, що взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності є виключною компетенцією таких суб'єктів, що здійснюється виключно на підставі договорів.

Враховуючи, що ймовірно незаконне заволодіння майном позивача, що є іноземною інвестицією, відбулось внаслідок здійснення ТОВ «Фермой-Кі» власної господарської діяльності, оскільки втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності не допускається, колегія суддів також вважає твердження позивача про бездіяльність відповідачів щодо забезпечення належних умов іноземному інвестору та захисту його законних інтересів безпідставними.

Форми державного регулювання інвестиційної діяльності визначено статтею 12 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Захист інвестицій у розумінні положень статті 19 зазначеного Закону - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Також, положеннями статті 19 Закону передбачено, що держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах.

Внесені або придбані інвесторами цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, що виявилися використаними або втраченими в результаті дій самих інвесторів або вчинених за їх участю.

Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розглядаються відповідно судом або третейським судом. Інвестиції можуть, а у випадках, передбачених законодавством, мають бути застраховані.

Колегія суддів також вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок ймовірної бездіяльності відповідачів до позивача, як іноземного інвестора, застосовано заходи дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, інвестовані позивачем коти т/або майно були безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них були застосовані заходи, тотожні за наслідками.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеві самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема: щодо вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.

Також, статтею 28 Закону України «Про місцеві самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що внаслідок ймовірної бездіяльності відповідачів інвестиції позивача були націоналізовані, реквізовані або до них були застосовані заходи, тотожні за наслідками. Втручання у вирішення питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності будь-яких державних органів законодавчо заборонено.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 23.09.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.Ю. Ключкович

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федотов І.В.