Decision № 3374948, 02.04.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09 Справа№ 21/38

За позовом: ТзОВ “Нектар Рівне”, м.Рівне

до відповідача: ПП “Юка Груп”, м.Жовква

про стягнення 30100,01 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача: Кравчук М.І. –нач.від.збуту

від відповідача: Пелех І.В. - директор

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено ТзОВ “Нектар Рівне”, м.Рівне до ПП “Юка Груп”, м.Жовква про стягнення 30100,01 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання з’явився, усно позовні вимоги визнав

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

ТзОВ “Нектар Рівне”, м.Рівне та ПП “Юка Груп”, м.Жовква 29 січня 2008 року уклали договір поставки товару №29/01.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Згідно п. 1.1. цього договору позивач зобов’язався поставити на умовах ЕХW м. Рівне, місце поставки склад постачальника (м. Рівне, вул. Млинівська, 30) згідно Міжнародних правил Інкотермс в редакції 2000 року, та передати у власність покупця продукцію (найменування, асортимент та кількість якої вказуються в специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною даного договору), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 3.6. цього договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання представником покупця накладної, або акту прийомки-передачі на товар.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що покупець зобов’язаний згідно рахунку, або накладної на товар постачальника сплатити ціну кожної окремої партії товару, який замовлений покупцем, протягом 30 календарних днів від дати отримання товару включно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Узяті на себе зобов’язання позивачем виконано, відповідачу товар поставлено згідно видаткової накладної № СО-0000460 від 25 листопада 2008року, на суму 27 044,95 грн.; згідно видаткової накладної № СО-0000484 від 10 грудня 2008року, на суму 25 268 грн.

Однак, відповідач лише частково оплатив за поставлений товар, внаслідок чого перед позивачем заборгував 28256,40 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.03.2009 року.

У відповідності до п.6.4.1. договору покупець за несвоєчасну або неповну оплату товару, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від суми простроченого платежу) за кожен день прострочення. Пеня згідно п. 6.4.1. договору за період з 12.01.2009 року по 02.03.2009 року, з урахуванням часткового погашення боргу, складає 910,39 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 819,43 грн. інфляційних втрат та 113,79 грн. 3% річних.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юка Груп», Львівська обл., м.Жовква, вул.Львіввська,70/13 (ЄДРПОУ 34029483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар Рівне», м.Рівне, вул.Млинівська,30 (ЄДРПОУ 33616081) –28256,40 грн. основного боргу, 910,39 грн. пені, 819,43 грн. інфляційних втрат, 113,79 грн. 3% річних, 301 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя