Decision № 3372046, 12.01.2009, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2009 р. Справа № 13/5221

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого: судді - Скиби Г.М., при секретарі Бордунос Л.І. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ Україна», м. Київ, вул. Радистів, 73а

до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 19086 грн. 06 коп. заборгованості та санкцій.

Представники сторін:

позивача: Мільчаков О.Л. -за довіреністю,

відповідача: участі не брали. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору. Сторона не скористалась правом на участь представника в засіданні суду. Про причини неприбуття сторона не повідомила.

Справа розглядається за наявними доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В обґрунтування вимог представник пояснив наступне:

30.01.2007р. між TOB «ТІДІСІ Україна»та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір відповідального зберігання №30/2007 в/з.

За Договором Позивач передав на відповідальне зберігання Відповідачеві пневматичні шини для вантажного автотранспорту, а Відповідач прийняв Продукцію (про що свідчать акт приймання передачі №1 від 30.01.2007р.) та відповідно до п.3.4.2. Договору зобов'язався повернути її в дводенний термін за першою вимогою.

30.10.2007р. на виконання п 3.4.2 Позивач направив Відповідачу Вимогу №730 про повернення Продукції в належному стані, або за неможливості такого повернення, сплатити вартість Продукції у сумі 14 682 грн.

Відповідач товар не повернув і відповіді на вимогу не дав.

В зв'язку з невиконанням п. 3.4.2. Договору, а саме не повернення в дводенний термін товарно-матеріальних цінностей Власнику за його першою вимогою, 06.11.2008р. Позивачем було проведено інвентаризацію на складі Відповідача. В результаті проведеної інвентаризації виявилось що товарно-матеріальних цінностей, які передані на склад Зберігача по Акту приймання-передачі №1 від 30.01.2007р. - не виявлено, про що складено інвентаризаційний опис.

Відповідно до ст. 949 Цивільного Кодексу України Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Позивач вважає, що своїми діями Відповідач грубо порушив умови Договору і норми чинного законодавства, а саме не повернув продукцію в дводенний термін і тому вартість Продукції Позивача підлягає відшкодуванню.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п.5.3. Договору, у випадку втрати, псування, приведення продукції в стан, не придатний для подальшого цільового використання, що відбулося з вини Зберігача, останній відшкодовує Власникові її повну вартість. Аналогічну норму містить ст.951 ЦК України, згідно якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Як зазначає ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що розмір штрафних санкцій застосовується за умовами договору. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити шляхом стягнення з  приватного підприємця ОСОБА_1 на користь позивача 14682 грн. як вартість переданих на схов шин, не отриманих зі зберігання, та 4404 грн. 06 коп. штрафу (30% вартості переданого на схов майна) за порушення зобов'язання.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав. Пропозицій по врегулюванню спору не направив. Представники відповідача в засідання суду не з'явились.

Оцінюючи зібрані докази, пояснення представника позивача, суд дійшов висновку:

- Між сторонами виникли цивільні відносини схову майна на підставі письмового двостороннього оплатного безстрокового договору, що відповідає вимогам гл. 66 Цивільного кодексу України;

- договір зберігання та обов'язок зберігання майна не визнаний недійсним;

- позивач підставно звернувся до суду за захистом порушеного права;

- відповідно до ст. 526 ЦК України -зобов'язання повинні виконуватись належним чином;

- відповідач не надав суду доказів повернення майна зі схову чи погашення

заборгованості позивачу;

- відповідач не надав доказів знаходження у нього на зберіганні обумовленого

майна.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення. З відповідача належить сягнути 14682 грн. вартості неповернутого (втраченого) майна зі схову та 4404 грн. 06 коп. штрафу.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю -191 грн. мита та 118 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 33, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

 Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_3 в КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_2

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ Україна», м. Київ, вул. Радистів, 73а, код 33780248, рахунок 26006038671241 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012

14682 грн. вартості неповернутого зі зберігання майна, 4404 грн. 06 коп. штрафу, 191 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення, оформленого відповідно вимог ст. 84 ГПК України. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба