Court ruling № 33679294, 19.09.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1288/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта ОСОБА_3

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2012 року № 0131521700.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельні ділянки, які належать позивачу на праві приватної власності, не зайняті жодними будівлями чи спорудами та знаходяться за межами населених пунктів, а відтак, земельний податок на такі ділянки повинен розраховуватись за ставкою, визначеною статтею 272 Податкового кодексу (як для сільськогосподарських угідь).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить, зазначаючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, виходячи з наступник підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області, на підставі пункту 5 статті 286 Податкового кодексу, прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0131521700, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з земельного податку у розмірі 10495,12 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що земельні ділянки, які належать на праві приватної власності позивачу, не відносяться до сільськогосподарських угідь у розумінні норм земельного законодавства, а відтак, орендна плата за користування ними не може визначатись на підставі статті 272 Податкового кодексу, а тому донарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 10495,42 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 6, п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п. 36.3 ст. 36 ПК України під податком розуміється обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пп.14.1.72, пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з ст.269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу, на підставі Державних актів серії ЯЖ № 408946 та ЯЖ № 408945, на праві приватної власності належать земельні ділянки розміром 8,14 га та 9,14 га відповідно. Зазначені земельні ділянки розташовані на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області, поза межами населених пунктів. Загальна площа зазначених земельних ділянок становить 17,28 га. Відповідно до вищезазначених Державних актів цільове призначення вказаних земельних ділянок - «для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд».

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не проводилась.

Відповідно до п. 272.2. ст. 272 ПК України за сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті.

Отже, умовою застосування ставки податку передбаченою п. 272.2. ст. 272 ПК України є використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно ст. 277 Податкового кодексу України податок за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, що зайняті господарськими будівлями (спорудами), справляється за ставкою у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Як встановлено судом першої інстанції, земельні ділянки, що перебувають у власності позивача: 1) розташовані за межами населених пунктів; 2) нормативну грошову оцінку яких не проведено; 3) не використовується за будь-яким цільовим призначенням; 4) не відносяться до сільськогосподарських угідь (зміна цільового призначення відбулася за розпорядженням Макарівської РДА № 1066 від 29.02.08 року).

Доводи позивача, що належні йому земельні ділянки відносяться до сільськогосподарських угідь, судом першої інстанції вірно не взято до уваги, оскільки витяг з земельного кадастру, на якій посилається позивач ( а.с. 38,39) датовано серпнем 2010 року. Доказів того, що статус земель не було змінено на час винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення, не надано.

Таким чином, рішення податкового органу про донарахування позивачу грошового зобов'язання з земельного податку є правомірним.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.