Decision № 33664888, 20.09.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.13р. Справа № 904/5563/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 525 057,93 грн. боргу за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Від позивача: Сидоренко А.С., дов. № 14-58 від 22.03.13р.;

Від відповідача: Сорока В.М., дов. № 00.01.0110 від 15.04.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 525 057,93 грн. за договором купівлі-продажу природного газу. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати спожитого газу.

Відповідач позов визнав частково, пояснив неспроможність виконувати свої зобов'язання тяжким фінансовим станом підприємства; щодо розрахунку Позивача у частині збитків від інфляції заперечував, посилаючись на те, що Позивачем не враховано, що загалом за 2012 рік була дефляція; просив суд зменшити розмір нарахованих пені і штрафу на 50 %, у задоволенні збитків від інфляції відмовити у повному обсязі.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.12р. сторонами укладено договір про закупівлю природного газу №00.04.0010/БО (далі Договір), за яким Продавець (Позивач) зобов'язався поставити Покупцеві (Відповідачеві) імпортований природний газ, далі - газ, а Покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.3 Договору у разі порушення Покупцем умов п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Так, на виконання умов спірного Договору, з січня по березень 2012 року, Позивач передавав, а Відповідач прийняв природний газ об'ємом 2 490,19 тис.м3 на загальну суму 9 826 020,99 грн., що підтверджується актами приймання передачі від 21.01.12р., 29.02.12р., та від 31.03.12р. Однак, Відповідач розрахунки за спожитий газ проводив несвоєчасно, у зв'язку з чим, на прострочений борг, Позивачем нараховані: пеня - 114 528,15 грн., штраф - 367 663,82 грн., 3 % річних - 22 654,02 грн., збитки від інфляції - 20 211,94 грн., які Відповідачем не сплачені, що стало причиною звернення Позивачем з позовом і є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач розрахунки збитків від інфляції заперечує, посилаючись на те, що Позивачем не враховано, що загалом за 2012 рік була дефляція; у задоволенні збитків від інфляції просив відмовити у повному обсязі.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою електронної системи "Законодавство", господарський суд встановив, що розрахунки збитків від інфляції проведені невірно, оскільки, всупереч рекомендацій Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, Позивачем збитки від інфляції розраховані за місяць, однак з середини місяця у якому відбувалась поставка газу до середини місяця, у якому повинен здійснюватись остаточний розрахунок, а Державною службою статистики України індекси інфляції визначаються за календарний місяць. У зв'язку з цим, суд вважає, що збитки від інфляції повинні нараховуватись за кожен календарний місяць на залишок боргу на цей період.

За перерахунком суду, з урахуванням інфляції й дефляції за періоди прострочки, визначеної Позивачем, збитки від інфляції зі стягуваної суми становлять 19 040,61 грн.

Решта розрахунків Позивача обґрунтовані й підтверджені матеріалами справи.

Відповідач просив суд зменшити розмір нарахованих пені і штрафу на 50 %.

Позивач заперечував.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Беручи до уваги, що зменшення розміру нарахованої неустойки (штрафу, пені) є правом суду, з урахуванням наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання Відповідача та зменшити розмір нарахованих: пені до 80 769,70 грн., штрафу до 257 364,67 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 80 769,70 грн. - пені, 257 364,67 грн. - штрафу, 22 654,02 грн. - 3 % річних, 19 040,61 грн. - збитків від інфляції, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", 51914, м.Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168 (код ЄДРПОУ 033 425 73) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 200 777 20) 80 769,70 грн. - пені, 257 364,67 грн. - штрафу, 22 654,02 грн. - 3 % річних, 219 040,61 грн. - збитків від інфляції, 10 477,73 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане___