Decision № 33631020, 18.09.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.13р. Справа № 904/6354/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310

до

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49038, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", 83028, м. Донецьк, вул.Майська, б. 66

про стягнення 6251,11 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача-1 Шляєв І.В. - провідний юрисконсульт юридичного сектора структурного підрозділу за довіреністю від 01.01.2013 року за № 81

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" про стягнення майнової шкоди в сумі 6251,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням позивачу майнової шкоди із-за недостачі вантажу, що засвідчено комерційними актами серії АА № 046184/38 від 22.02.2013 року, № 008988/83 від 29.04.2013 року.

Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 17.09.2013 року) посилаючись на те, що:

- в матеріалах справи відсутні докази вжиття заходів щодо запобігання просипанню вантажу під час перевезення, тобто відповідальність повинен нести той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер);

- спірний вагон № 65691727 не подавався позивачу під навантаження в розумінні ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України, оскільки відповідно до пам'яток про подавання та забирання вагонів від 15.02.2013 року № 355 та від 18.02.2013 року за № 523 вказаний вагон був зданий залізниці до перевезення після здвоєної операції, тобто був повторно завантажений після попереднього вивантаження відправником.

Відповідач-2 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 17.09.2013 року) посилаючись на те, що залізниця видавши відповідачу-2 накладні письмово засвідчила, що спірні вагони відповідають вимогам щодо комерційної і технічної справності (адже залізниця їх перевірила) і між сторонами укладено договір перевезення з виконання обома сторонами всіх його умов згідно законодавства. В самих накладних у графах 7, 20 зазначено про відповідність завантаження вимогам правил та ТУ.

Позивач та відповідач-2 в судові засідання 29.08.2013 року, 17.09.2013 року не з'явились.

Позивача та відповідача-2 своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивачем 16.09.2013 року подано до суду заяву від 16.09.2013 року за № 4016-597 про розгляд справи № 904/6354/13 без участі представника ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Заява задовольняється господарським судом Дніпропетровської області.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 року та 27.04.2013 року за залізничними накладними № 53592747, 50943323 на адресу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" надійшли вагони з коксовим горішком та дріб'язком №№ 60701968, 65691727, вантажовідправником якого є ТОВ "Істек" (а. с. 10, 12-13).

Рахунки на оплату № 2181 від 18.02.2013 року, № 4252 від 25.04.2013 року (а. с. 14-15) ТОВ "Істек" сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а. с. 14-15).

22.02.2013 року на станції Нікополь Придніпровської залізниця в зв'язку з виявленою недостачею у вагоні № 65691727 був складений комерційний акт № 046184/38, в якому зазначено, що вказаний комерційний акт складено у доповнення до актів загальної форми № 5226 станції Запоріжжя-Ліве № 1032 та технічного акту станції Нікополь (а. с. 9).

При складанні комерційного акту № 046184/38 від 22.02.2013 року виявлено наступне: при комісійному зважуванні на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача виявлено менше проти документів на 2800 кг горішку коксового, який у вагоні вміститися міг; у документі - горішок коксовий у вологому стані, завантажений шапкою та промаркований вапном по всій площі вагона; у дійсності навантаження тотожно акту загальної форми № 1032 станції Нікополь, вище рівня бортів 40 см, рівномірне, вантаж маркований вапном, крім наявного поглиблення над 1-м люком розміром довжиною 150 см, шириною - на ширину вагона, глибиною 100 см; між хребтовою та поперечною балками у 1-му люці з торця вагона зазор довжиною 45 см, шириною 10 см; на момент прибуття течі вантажу не було, зазор був ущільнений власним вантажем; на хребтовій балці сліди просипання вантажу, конусом заввишки 20 см; вагон бездверний, люки закриті; згідно технічного акту № 3 вагон технічно справний, експлуатаційний знос - у процесі експлуатації; до навантаження вантажовідправник зазор бачити міг, але заходи не прийняв; втрата вантажу можлива.

Крім того, у зазначеному комерційному акті вказано, що вагон № 65691727 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 3, в якому вказано, що вагон технічно справний, але виявлено щілини між хребтовою та поперечною балками; відправник не вжив заходів, втрата вантажу можлива.

Отже, відправником не виконано вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, п. 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення сипучого вантажу, не вжив заходів, що запобігають висипанню вантажу на шляху прямування.

Як вбачається з відомості вагонів до залізничної накладної № 53592747 від 18.02.2013 року в вагоні № 65691727 повинно було знаходитись 44300 кг, а фактично знаходилось на 2800 кг менше, ніж зазначено у накладній.

Розрахунок недостачі за вказаним вагоном склав:

2800 кг (виявлена недостача) - 0,886 т (норма недостачі) = 2,014 кг

1650,00 грн. (ціна за 1 т з ПДВ) х 2,014 т (розмір недостачі) = 3987,72 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірний вагон № 65691727 не подавався позивачу під навантаження в розумінні ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України, оскільки відповідно до пам'яток про подавання та забирання вагонів від 15.02.2013 року за № 355 та від 18.02.2013 року за № 523 зазначений вагон був зданий залізниці до перевезення після здвоєної операції, тобто вагон був повторно завантажений після попереднього вивантаження відправником.

Отже, вартість понесеної позивачем шкоди в сумі 3987,72 грн. підлягає сплаті відповідачем-2.

29.04.2013 року на станції Нікополь Придніпровської залізниця в зв'язку з виявленою недостачею у вагоні № 60701968 був складений комерційний акт № 008988/83, в якому зазначено, що вказаний комерційний акт складено у доповнення до акту загальної форми № 5911 станції Запоріжжя-Ліве та акту про технічний стан вагону № 8 станції Нікополь (а. с. 11).

При складанні комерційного акту № 008988/83 від 29.04.2013 року виявлено наступне: при комісійному зважуванні на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача виявлено менше проти документів на 3900 кг дрібниці коксової, яка у вагоні вміститися могла; по документу - завантажено шапкою і промарковано вапном по всій площі вагона, у вологому стані; у дійсності навантаження тотожно акту загальної форми № 5911, шапкою, вище бортів 20 см, вантаж маркований, крім наявного лійкоподібного поглиблення над 6, 7 люками діаметром 150 см, глибиною 100 см, з одного боку вагону нещільне прилягання кришки 6-го люка до армовочного листа поперечної балки зазор довжиною 30 см, шириною 3 см; вагон бездверний, люки були закриті, на момент прибуття течі вантажу не було, зазор вже був закладений шматтям; згідно технічного акту № 8 вагон технічно справний, експлуатаційний знос у процесі експлуатації; вантажовідправник до навантаження зазор бачити міг, не прийняв заходів, втрата вантажу можлива.

Крім того, у зазначеному комерційному акті вказано, що вагон № 60701968 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 8, в якому вказано, що вагон технічно справний, але виявлено нещільне прилягання кришок люків до армовочного листа поперечної балки; відправник не вжив заходів, втрата вантажу можлива.

Отже, відправником не виконано вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, п. 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення сипучого вантажу, не вжив заходів, що запобігають висипанню вантажу на шляху прямування.

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач-1 прийняв спірний вагон без будь-яких зауважень відносно повноти його завантаження, наявності течі і технічного стану вагону, тобто ДП "Придніпровська залізниця" не застосувала у відношенні спірного вагону такий правовий засіб, як відмова в прийнятті вагону, який недовантажений до технічних норм або повного вміщення, або вимоги здійснення дозавантаження вагону, оскільки для цього існували правові підстави, що свідчить про те, що вагон був завантажений до повного вміщення.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначеного вагону зауважень, щодо неповноти навантаження дрібниці коксової не було заявлено представниками ДП "Придніпровська залізниця", тобто недостача виникла під час перевезення залізницею зазначеної дрібниці коксової внаслідок чого наявна вина відповідача-1.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

У випадках коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (п. 3.9 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 15 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року № 334 та зареєстрованих в Мін'юсті України 08.07.2002 року № 567/6855, ст. Нікополь Придніпровської залізниці був складений акт про технічний стан вагону № 8, де зазначено, що вагон технічно справний, але виявлено нещільне прилягання кришок люків до армовочного листа поперечної балки; відправник не вжив заходів, втрата вантажу можлива, тобто вина відповідача-2 є також доведеною.

Відповідно до вимог ст. 105 Статуту залізниць України визначено, що залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як вбачається з відомості вагонів до залізничної накладної № 50943323 від 25.04.2013 року в вагоні № 60701968 повинно було знаходитись 63200 кг, а фактично знаходилось на 3900 кг менше, ніж зазначено у накладній.

Розрахунок недостачі за вказаним вагоном склав:

3900 кг (виявлена недостача) - 1,264 т (норма недостачі) = 2,168 кг

870,00 грн. (ціна за 1 т з ПДВ) х 2,168 т (розмір недостачі) = 2263,39 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Отже, суд приходить до висновку, що вина відповідача-1 та відповідача-2 є доведеною за комерційним актом № 008988/83 від 29.04.2013 року та в цій частині стягнення з відповідачів підлягає задоволенню шкода рівними частинами (по 50%) з кожного.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2011 року у справі № 14/361-10.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012 у ВАБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ "Приватбанк" м.Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 69 коп. - шкоди, 312 (триста дванадцять) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, р/р 26000001352748, банк ПАТ "ОТП Банк", м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 5119 (п'ять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 41 коп. - шкоди, завданої недостачею, 1408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 23.09.2013 року.