Decision № 336291, 22.12.2006, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма “Макс-Трейдинг”

до відповідача-1 Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України”

до відповідача-2 Державна акціонерна компанія “Хліб України”

про визнання права власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверхів

Суддя Коломис В.В.

Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.

За участю представників: від позивача – Грабовський В.А. (дов. № 87 від 06.11.2006 р.)

Макарчук В.В. -директор;

від відповідача-1–Тишкун В.І. -директор;

від відповідача-2–Скороход В.С. (дов. в справі).

Стаття 22 ГПК України сторонам роз’яснена.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –ТОВ “Макс-Трейдинг” м. Рівне, просить суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверхів загальною площею 411,9 кв.м, що з находяться в будинку за адресою: м. Рівне, вул. Остафова, 3.

Свої вимоги обгрунтовує, зокрема, проведеними поліпшеннями об’єкту оренди на загальну суму 227.748,40 грн., невідшкодуванням їх вартості в установленому порядку орендарем та, відповідно, передбаченим договором переходом у такому випадку права власності на частину об’єкта оренди пропорційно до вартості проведених орендованих приміщень.

Відповідач-1 –Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України”– позовні вимоги не визнає, оскільки не є власником спірного майна, а являється тільки його користувачем. Оскільки юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном, а майно, на яке претендує позивач, не є його власністю, на думку відповідача-1, останнє не може ним відповідати.

Відповідач-2 –Державна акціонерна компанія “Хліб України”– підтвердила своє право власності на нерухоме майно, розташоване в м. Рівне по вул. Остафова, 3. При цьому, посилається на відсутність договірних зобов’язань з позивачем, не заперечуючи проведені за його згодою невід’ємні поліпшення на суму 227.748,40 грн.

Оскільки вартість спірних нежитлових приміщень, відповідно до експертної оцінки проведеної ПВВК “Гідроспецпроект” становить 325.974,00 грн., вважаючи на вищевикладене, просить суд врахувати дані обставини при винесенні рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому, суд встановив та врахував таке.

24 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення за № 5(далі –Договір; а.с. 7), на виконання умов якого позивач за актом прийому передачі від 01.03.2004 р. (а.с. 8) прийняв в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 44,5 кв.м по вул. Остафова, 3. в м. Рівне.

01 жовтня 2004 року сторони уклали доповнення № 1 до основного Договору, на виконання умов якого позивач за актом прийому-передачі від 01.01.2004 р. прийняв додатково в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 31,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Остафова, 3 (а.с. 9, 10).

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем з метою недопущення руйнації орендованих приміщень та їх ефективного використання при здійсненні господарської діяльності, були проведені необхідні роботи та, відповідно, здійснені невід’ємні поліпшення на загальну суму 227.748,40 грн.

Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 15-39).

При цьому, як виконані роботи, так і здійснені позивачем поліпшення були погоджені та прийняті відповідачем-1, як орендодавцем. В свою чергу, відповідач-1, як це і передбачено п.п. 4.2, 4.4 Статуту останнього, в установленому порядку отримав дозвіл ДАК “Хліб України” (а.с. 43-44).

В подальшому, а саме 02 березня 2006 року, позивач та відповідач-1 уклали додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 24.12.2003 р., на виконання умов якої позивач додатково прийняв нежитлові приміщення першого та підвального поверхів загальною площею 336,3 кв.м у м. Рівне по вул. Остафова, 3 (а.с. 11-14).

Таким чином, загальна площа переданих позивачу в оренду приміщень підвального та першого поверхів склала 411,9 кв.м, що і зазначено в п. 1.1 Додаткової угоди.

При цьому, відповідно до рішення Третейського суду при Товарній біржі “Західноукраїнська” від 04 квітня 2006 року, право власності на нежитлове приміщення підвального та першого поверхів загальною площею 411,9 кв.м, розташоване в житловому будинку у м. Рівне по вул. Остафова, 3, було визнано за ДАК “Хліб України” (а.с. 45), яка, в свою чергу, в установленому законом порядку зареєструвала своє право власності, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 09.08.2006 р. КП Рівненське МБТІ (а.с. 46).

Пунктом 2.4 Додаткової угоди передбачено, що вартість проведених орендарем поліпшень об’єкта оренди відшкодовується орендодавцем за письмовою вимогою орендаря, але тільки після прийняття орендодавцем проведених орендарем поліпшень об’єкта оренди.

Як встановлено судом під час розгляду справи і що, в свою чергу, не оспорюється сторонами, позивач звернувся до обох відповідачів з вимогою відшкодувати вартість здійснених невід’ємних поліпшень.

Відповідач-1 відмовився від відшкодування, оскільки перебуває у тяжкому фінансовому становищі та з огляду на те, що власником об’єкта оренди є ДАК “Хліб України”, відповідно останній і має нести відповідальність, відтак відшкодувати вартість здійснених невід’ємних поліпшень.

В свою чергу, відповідач-2 теж відмовився здійснити відшкодування, оскільки компанія не була стороною договору і, відповідно, жодних зобов’язань перед позивачем не має.

Натомість, з такими доводами та, власне, діями відповідачів суд погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а одностороння зміна умов договору, так само, як і одностороння відмова від виконання взятих на себе зобов’язань, не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. При цьому, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх в рахунок плати за користування річчю (ч. 3 ст. 778 ЦК України).

Зазначене передбачено і пунктом 2.4 Додаткової угоди.

Відповідно до п. 10.4 Додаткової угоди у випадку невиконання орендодавцем п. 2.4 даної угоди до орендаря переходить право власності на частину об’єкта оренди, пропорційно до вартості проведених поліпшень.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки зазначене свого підтвердження при розгляді справи не знайшло та, зважаючи, що платіжним дорученням № 451 від 22.12.2006 р. позивач перерахував відповідачу-2 різницю вартості здійснених невід’ємних поліпшень (227.748,40 грн.) та вартості нежитлових приміщень підвального та першого поверхів, що розташовані у м. Рівне по вул. Остафова, 3, яка, відповідно до наявної в матеріалах справи експертної оцінки, проведеної ПВВК “Гідроспецпроект” становить 325.974,00 грн. (а.с. 62-91), а саме 98.225,60 грн., суд, з огляду на все вищевикладене, вбачає достатньо правових підстав для задоволення позову.

Позивач, у відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України належними і достатніми доказами довів обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем, за його згодою залишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,–

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати право власності на нежитлові приміщення підвального та першого поверхів загальною площею 411,9 кв.м, що знаходяться в будинку за адресою: м. Рівне, вул. Остафова, 3 за Товариством з обмеженою відповідальністю-фірмою “Макс-Трейдинг” (33016, м. Рівне, вул. О.Дундича, 9, кв. 136, код ЄДРПОУ 30318285).

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано "25" грудня 2006 року.