Court ruling № 33623280, 20.09.2013, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

Справа №11/775/2337/13 Головуючий 1-ої інстанції: Груіцька Л.О.

Категорія ст.286 ч.1 КК України Доповідач: Опря Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2013 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Опря Л.О.

суддів - Стародуба О.Г., Акуленка В.В.

за участю прокурора - Красної К.А.

за участю засудженого - ОСОБА_1

за участю захисника засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_3 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-н України, з середньою освітою, працюючого водієм в ВАТ «Слов'янський комбікормовий завод», раніше не судимого, засуджено за ст. 286 ч.1 КК України до штрафу в доход держави у розмірі 3400 грн. без позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів.

Стягнуто з СК «Еталон» на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 50000 грн., плюс 16767 грн., вартість витрат по проведенню експертизи в сумі 680 грн. та моральну шкоду 2500 грн.

Стягнуто з СК «Еталон» на користь Обласної травматологічної лікарні у рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 7725,78 грн.

Стягнуто з ВАТ «Слов'янський комбікормовий завод» на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 31304,44 грн. та моральної шкоди 2500 грн.,-

В с т а н о в и л а:

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджений за те, що він 05 квітня 2012 року приблизно о 17.10 год. у світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, по проїзній частині вул. Орджонікідзе в м. Краматорську Донецької області з боку пр. Миру у напрямку вул. Леніна, не переконавшись у безпеці, не передбачивши можливості настання суспільно небезпечних наслідків, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п.п. 11.1, 11.2, 10.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого потерпілій були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, що вимагають для свого загоювання тривалий строк лікування більше 21 дня.

У принесеній на вирок апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3, посилаючись на суттєві порушення кримінально-процесуального закону, оскільки судом не було надано слово її представнику у судових дебатах, та невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості скоєного злочину, не в повному обсязі задоволений позов в частині стягнення на її користь моральної шкоди, просила про скасування вироку суду та постановлення по справі нового вироку або повернення справи на новий судовий розгляд до суду 1-ої інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Красної К.А. про необґрунтованість апеляційної скарги потерпілої та залишення вироку суду без змін, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили вирок залишити без змін, обсудивши доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_3, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів знаходить аргументи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_3 необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, з наступних підстав.

Винність засудженого ОСОБА_1 в скоєнні злочину за ст. 286 ч.1 КК України при обставинах, наведених у вироку суду 1-ої інстанції, в повному обсязі доведена сукупністю встановлених в процесі досудового слідства і досліджених в процесі судового розгляду об'єктивних доказів у справі, визнавалась самим засудженим як на досудовому слідстві так і при розгляді справи в суді, а також не оскаржується в принесеній на вирок апеляційній скарзі.

Ці дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 286 ч.1 КК України кваліфіковані вірно.

Міра кримінального покарання призначена засудженому з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину.

При цьому належним чином враховано, що злочин вчинений ОСОБА_1 з необережності, згідно класифікації за ст. 12 КК України його віднесено до злочинів невеликої тяжкості, засуджений ОСОБА_1 визнав свою вину у повному обсязі та щиросердно розкаявся, займається суспільно корисною працею, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, тяжких наслідків від скоєного ним не настало, а тому при альтернативній санкції закону суд 1-ої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про обрання йому міри кримінального покарання у виді штрафу і цей свій висновок належним чином мотивував у вироку.

Тому доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_3 про призначення засудженому м'якої міри покарання є безпідставними.

ОСОБА_1 працює водієм у ВАТ «Слов'янський комбікормовий завод», раніше не притягувався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, за місцем роботи характеризується позитивно, спеціальність водія для нього є єдиною, а тому суд при альтернативній санкції закону прийшов до обґрунтованого висновку про можливість не застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами та даний висновок належним чином мотивував.

Тому доводи апеляційної скарги потерпілої про не призначення ОСОБА_1 додаткової міри покарання є безпідставними.

Судом 1-ої інстанції належним чином розглянуто позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з власника джерела підвищеної небезпеки ВАТ «Слов'янський комбікормовий завод», а також і СК «Еталон» на її користь матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, та своє рішення суд належним чином мотивував, а тому доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_3 про необхідність задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди у більшому обсязі є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_3 про те, що вирок постановлено з суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки суд не надав слово її представнику у судових дебатах, є безпідставними.

Згідно протоколу судового засідання (т.2 а.с.27) представнику потерпілому ОСОБА_4 було надано слово в судових дебатах, згідно якого він просив призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду та задоволення цивільного позову.

Інших апеляційних підстав для скасування або зміни вироку суду 1-ої інстанції немає.

Керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року відносно ОСОБА_1 за ст. 286 ч.1 КК України залишити без зміни.

Судді: