Court ruling № 33597552, 28.08.2013, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 р.Справа № 2011/2а-21253/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2013р. по справі № 2011/2а-21253/12

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської Міської Ради

про виплату допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради здійснити їй виплату (зробити нарахування та виплатити) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 28.03.2011р. по ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для дієздатних осіб та середньомісячним сукупним доходом її сім'ї в розрахунку на одну особу, за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням виплачених сум по 130 грн. щомісячно та в подальшому з лютого 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювати виплату їй зазначеної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для дієздатних осіб та середньомісячним сукупним доходом її сім'ї в розрахунку на одну особу;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради здійснити їй виплату (зробити нарахування та виплатити) допомоги з 01.02.2011р. по 31.01.29 як одинокій матері в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу, за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням виплачених сум та в подальшому з лютого 2013 року по 31.01.29р. здійснювати виплату їй зазначеної допомоги як одинокій матері в розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу сім'ї.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2013р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.2 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 червня 2011 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району м. Харкова було зобов'язано здійснити (призначити, нарахувати та виплатити) ОСОБА_2 грошову виплату допомоги у зв'язку з народженням дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2; виплату допомоги на дитину як одинокій матері згідно зі ст. 135 СК України; виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - з 28.08.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно Наказу № 23 від 28.03.2011 року про призначення відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до трьох років) за місцем фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1.

Приймаючи рішення про відмову в задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не відмовляв позивачу у здійсненні зазначених виплат, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено види державної допомоги сім'ям з дітьми. Так, статтею 3 зазначеного Закону, зокрема, передбачено призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги на дітей одиноким матерям.

Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751.

Пунктами 20, 34 зазначеного Порядку визначено перелік документів, що подаються органам праці та соціального захисту населення для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги на дітей одиноким матерям.

З відповідей Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради вбачається, що позивач була повідомлена про необхідність подання документів та відповідних заяв для отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 47, 49).

Між тим, ОСОБА_2 документи, необхідні для призначення державної допомоги до управління праці та соціального захисту населення не надавала та з відповідними заявами не зверталася. Отже, у відповідача не виник обов'язок щодо розгляду питання про призначення ОСОБА_2 зазначених видів допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний.

За приписами ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, враховуючи відсутність дій або бездіяльності відповідача, які б порушували права позивача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2013р. по справі № 2011/2а-21253/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2013р.