Decision № 33590927, 17.09.2013, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2013 року Справа № 913/1996/13

Провадження №10пд/913/1996/13

За позовом Приватного підприємства "Схід-Транс-Алчевськ", м. Алчевськ Луганської області

до відповідача Управління житлово-комунального господарства Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області

про визнання недійсним правочину з розірвання договору

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача - Нестеренко С.В., начальник відділу правового забезпечення, довіреність б/н від 15.07.2013;

від відповідача - Мелентьев Д.Ю. (повноваження представника належним чином не підтверджені, довіреність № б/н від 05.09.2013 підписана керівником, але не посвідчена печаткою юридичної особи).

Суть спору: заявлено вимогу про визнання недійсним правочину з розірвання Договору від 24.09.2009 №4/09 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської ради та Приватним підприємством "Схід-Транс-Алчевськ".

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської Ради (Відповідач чи Замовник послуг) та Приватним підприємством «Схід-Транс-Алчевськ» (Позивачем чи Перевізником) 24.09.2009 був укладений Договір № 4/09 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування № 47 вул. Дунайуварошська - м. Василівка (через вул. Липовенка) на період з 24.09.2009 по 21.09.2014 автомобільним транспортом марки ПАЗ 32054-07, державний номер ВВ 3245 АА з послідуючими додатковими угодами.

06.06.2013 Позивач отримав від Відповідача претензію № 661, якою повідомлялось про наявність порушень, які викладені в актах № 102 від 08.06.2013 та № 106 від 26.03.2013. З посиланням на п. 3.3. Договору Відповідач зазначав про недійсність договору з 21.06.2013. Позивач заперечив проти претензії, відповідь на яку передана Відповідачу 19.07.2013. Позивач стверджує, що акти № 102 від 08.06.2013 та № 106 від 26.03.2013 він ніколи не отримував. Проте Відповідач здійснив дії із зняття з маршруту автотранспортних засобів, передбачених Договором № 4/09 від 24.09.2009.

Позивач звернувся з позовом з посиланням на ст. ст. 11, 202, 203, 2015, 628, 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, та вважає, що розірвання Договору виразилось у направленні претензії № 661 від 06.06.2013, але відповідач не встановив наявність обставин для розірвання договору в односторонньому порядку та порушив порядок розірвання договору.

Відповідач зазначає, що систематичне порушення договірних умов Перевізником змусило управління житлово-комунального господарства здійснити розірвання договору в односторонньому порядку. Відповідач проти позову заперечує у відзиві на позов від 06.08.2013 №1017 та просить відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської Ради (Відповідач чи Замовник послуг) та Приватним підприємством «Схід-Транс-Алчевськ» (Позивачем чи Перевізником) 24.09.2009 був укладений Договір № 4/09 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування (надалі - Договір), предметом якого є надання Замовником послуг згідно з рішенням конкурсного комітету Перевізнику права на перевезення пасажирів за міським автомобільним маршрутом загального користування - № 47 вул. Дунайуварошська - м. Василівка (через вул. Липовенка) на період з 24.09.2009 по 21.09.2014 автомобільним транспортом марки ПАЗ 32054-07, державний номер ВВ 3245 АА.

Відповідно до п.п. 1.2.1. п. 2.2. Договору Замовник має право здійснювати контроль за регулярністю руху, рівнем культури обслуговування пасажирів, виконанням умов цього Договору та правил надання послуг пасажирським автотранспортом із залученням відповідних служб, які мають право державного контролю на автомобільному транспорті. В разі виявлення фактів порушення Перевізником представником Замовника послуг складається акт, в якому фіксується порушення (2 акта), а Перевізнику направляється претензія за порушеннями, вказаними в розділі 3 даного Договору.

Пунктом п. 1.3. Договору передбачені обов'язки Перевізника, зокрема згідно п.п. 1.3.2. п. 1.3. Договору Перевізник зобов'язаний працювати лише за затвердженим маршрутом, згідно графіку руху.

Згідно п. 3.2. Договору сторони домовились, що Договір може бути розірвано за згодою сторін, а також Замовником в односторонньому порядку при виявленні порушень, які перелічені відповідно в п.п. 3.2.1. - 3.2.12 Договору, зокрема:

п.п. 3.2.1. - відхилення від затвердженої схеми руху,

п.п. 3.2.1. - невиконання затвердженого розкладу руху.

Відповідно до п.п. 3.3. Договору виявлені під час перевірок порушення Перевізником умов Договору і законодавства про автомобільний транспорт оформлюються відповідним актом. Не пізніше 3 робочих днів з дня виявлення порушення Замовник направляє Перевізнику претензію про усунення порушень з конкретними строками усунення.

Згідно п. 3.4. Договору після закінчення строку, вказаного в претензії, Замовник організовує перевірку усунення виявлених порушень. Якщо порушення (аналогічні попереднім або інші) виявленні повторно, Замовник має право направити Перевізнику повторну претензію про порушення умов договору і розглядати питання про розірвання даного Договору.

Відповідно до п. 3.5. Договору сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає другу сторону не менш ніж за 30 днів.

Відповідач направив Позивачу претензію № 661 від 06.06.2013, якою з посиланням на п. 3.3. Договору повідомлялось про наявність порушень п.1.3.2. Договору (порушено графік руху), та зазначалось про раніше виявлені порушення, які викладені в актах № 102 від 08.06.2013 та № 106 від 26.03.2013 (порушення схеми маршруту). З посиланням на п. 3.3. Договору Відповідач зазначав про недійсність договору з 21.06.2013.

Дослідивши обставини справи суд дійшов таких висновків:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має прав на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України є визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За доводами Позивача правочин з розірвання Договору від 24.09.2009 №4/09 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської ради та Приватним підприємством "Схід-Транс-Алчевськ" виразився у направленні Відповідачем претензії № 661 від 06.06.2013.

Проте доводи Позивача про вчинення Відповідачем правочину з розірвання вказаного Договору спростовуються матеріалами справи.

Загальна норма щодо розірвання договорів встановлена ст. 651 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 188 ГК України також передбачено, що зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено право органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування достроково розірвати договір з автомобільним перевізником в разі порушення ним умов договору чи дозволу. При цьому в даній нормі не вказано про право на одностороннє розірвання такого договору, отже при вирішення даного спору необхідно керуватись умовами Договору.

Як вбачається з Договору ним передбачено право Відповідача на одностороннє розірвання Договору за наявності певних порушень Позивача як Перевізника, і в певному порядку.

Як зазначено вище, Відповідач направив Позивачу претензію № 661 від 06.06.2013, якою з посиланням на п. 3.3. Договору повідомлялось про наявність порушень п.1.3.2. Договору (порушено графік руху), та зазначалось про раніше виявлені порушення, які викладені в актах № 102 від 08.06.2013 та № 106 від 26.03.2013 (порушення схеми маршруту). З посиланням на п. 3.3. Договору Відповідач зазначав про недійсність договору з 21.06.2013.

Відповідно до п.п. 3.3. Договору виявлені під час перевірок порушення Перевізником умов Договору і законодавства про автомобільний транспорт оформлюються відповідним актом. Не пізніше 3 робочих днів з дня виявлення порушення Замовник направляє Перевізнику претензію про усунення порушень з конкретними строками усунення. Отже, претензія № 661 від 06.06.2013 направлена Відповідачем в порядку п. 3.3. Договору, крім того, в даній претензії Відповідач повідомляє не про розірвання Договору, а про його недійсність з 21.06.2013 (питання визнання недійсним правочину відповідно норм ст. 215 ЦК України). Отже, претензія Управління житлово-комунального господарства Алчевської міської ради № 661 від 06.06.2013 не може вважатися попередженням про розірвання Договору від 24.09.2009 №4/09, а відтак на момент звернення Позивач до суду та на момент прийняття рішення по справі правочин з розірвання Договору від 24.09.2009 №4/09 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської ради та Приватним підприємством "Схід-Транс-Алчевськ" не вчинено та відповідно цей Договір не є розірваним.

З огляду на вказане позивач не довів наявність підстав для задоволення позову. Позовні вимоги визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 20.09.2013.

Суддя Т.М. Мінська