Decision № 335871, 12.12.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2006 р.

Справа № 25/373-06-9419

За позовом: Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача: СФГ „Богданової М.І.”

про стягнення 23045,28грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: Дідик Г.В., довіреність 53-4/376 від 20.09.06р.

Від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні 12.12.06р. приймали участь представники:

Від позивача: Дідик Г.В., довіреність 53-4/376 від 20.09.06р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: про стягнення з СФГ „Богданової М.І.” на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованість за договором про надання фінансової підтримки в сумі 17800грн., пені в сумі 2354,78грн., 3% річних в сумі 631,50грн. та індекс інфляції в сумі 2259грн.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду письмові пояснення на виконання ухвал господарського суду від 21.11.06р. вх. № 26171, від 29.11.06р. вх. № 27106, обгунтування позовних вимог від 12.12.06р., де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, пояснив обставини справи.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Одеської області Могила С.К. від 13.11.06р. строк розгляду справи № 25/373-06-9419 продовжено до 13.12.06р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

27.06.02р. між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та СФГ „Богданової М.І.”, на підставі заяви останнього, був укладений договір № 8 про надання фінансової підтримки фермерському господарству на зворотній основі, п.1.1. якого передбачено, що Фонд надає Господарству фінансову підтримку ( код 2801230) у вигляді безвідсоткового кредиту на зворотній основі ( код 4112) в межах суми, зазначеної у договорі застави -20 ( двадцять) тисяч грн. в т.ч. по кварталах: 1- 6 ( шість) тисяч 2003р.; 2- 9 ( дев’ять) тисяч 2003р.; 4- 5 (п’ять) тисяч 2002р. на придбання товарно-матеріальних цінностей або оплату послуг та інше.

Відповідно до п.1.2. даного договору Господарство зобов’язується використати фінансову підтримку на такі цілі: паливно-мастильні матеріали, добрива, запчастини, насіння.

Згідно п.1.3. договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству на зворотній основі № 8 від 27.06.02р. Господарство зобов’язується повернути отриманні кошти в такі строки: станом на 01.10.04р. –6000грн.; станом на 01.12.05р. –9000грн.; станом на 01.12.03р. –5000грн.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що з метою забезпечення належного виконання цієї угоди, Господарство зобов’язується до отримання фінансової підтримки, за вибором Фонду, укласти відповідний нотаріально посвідчений договір ( застави, поруки або гарантії). Господарство зобов’язується в десятиденний строк після отримання фінансової підтримки надати Фонду документи, які підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей або послуг та цільове використання наданої підтримки.

На виконання вищенаведених п.п. 2.1, 2.2 договору № 8 від 27.06.02р. між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та СФГ „Богданової М.І.”, був укладений договір застави від 27.06.02р. та надано останнім позивачу документи які підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей та цільове використання наданої фінансової підтримки.

Подалі, між сторонами вищенаведеного договору були укладенні додатки від 05.12.03р., від 25.02.03р. до договору № 8 від 27.06.02р., якими передбачено, що надання фінансової підтримки за договором № 8 буде здійснюватись по мірі надходження коштів з Державного бюджету, у зв’язку з чим сторонами узгоджений новий порядок повернення СФГ „Богданової М.І.” залишку отриманих коштів фінансової допомоги в такі строки: до 01.04.04р. –5000 ( п’ять) грн.; до 01.10.04р. –6000 (шість) грн.; до 01.12.05р. - 9000( дев’ять) грн.

Додатковою угодою від 18.04.03р. до договору № 8 від 27.06.02р., укладеною між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та СФГ „Богданової М.І.” змінені банківські реквізити Господарства.

Позивачем були виконі свої зобов’язання за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству на зворотній основі № 8 від 27.06.02р. в повному обсязі, надано відповідачу безготівковий кредит в сумі 20000грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями №85 від 28.11.02р. на суму 5000грн., №5 від 19.03.03р. на суму 6000грн., №11 від 24.04.03р. на суму 9000грн., та банківськими виписками.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання за договором належним чином провів часткову оплату наданого кредиту в сумі 2200грн., у зв’язку з чим неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 17800грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, в їх сукупності, суд вважає заявлені позивачем позовні вимог правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про фермерське господарство” від 19 червня 2003 року N 973-IV Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно ч.1 п. 13 Положення Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств № 26 від 23.04.04р. основними напрямками діяльності Одеського відділення Укрдержфонду є надання фінансової підтримки фермерським господарствам за рахунок державного і місцевого бюджетів.

Згідно ст. 161 ЦК України в редакції від 18.07.63р. зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 162 ЦК України в редакції від 18.07.63р. одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 1 частиною 1 ст.530 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено наявність заборгованості відповідача в сумі 17800грн. за несвоєчасне повернення кредиту, яка підлягає стягненню в повній мірі.

Також, Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявлено позовну вимогу щодо стягнення з СФГ „Богданової М.І.” пеню в сумі 2354,78грн.

Пунктом 3.1. договору № 8 від 27.06.02р. передбачено, що за несвоєчасне повернення фінансової підтримки Господарство сплачує Фонду пеню у розмірі 0,5% за кожен день неповернутої суми, а також повертає борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У відповідності з приписами ст.178 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 р. виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення виконання (ст.179 ЦК УРСР).

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. також передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком (п.1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (п.п. 1,2 ст.551 ЦК України).

Таким чином, заявлена позивачем позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2354,78грн. відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягає судом задоволенню в повному обсягу.

Крім того, позивачем заявлено вимогу, щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 631,50грн. та індекс інфляції в сумі 2259грн.

Відповідно до ст. 214 ЦК УРСР в редакції від 18.07.1963 р. боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заявлену позивачем позовну вимогу, щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 631,50грн. та індекс інфляції в сумі 2259грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на те, що встановлені судом при розгляді даного господарського спору порушенні права позивача виникли до набрання чинності Господарського кодексу України в редакції від 16.01.03 р. і регулювались нормами чинного на той час Цивільного кодексу в редакції від 18.07.63р., при вказаних обставинах суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню з врахуванням п. 4 Прикінцевих положень ЦК України.

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з СФГ „Богданової М.І.” на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заборгованості за договором про надання фінансової підтримки в сумі 17800грн., пені в сумі 2354,78грн., 3% річних в сумі 631,50грн., індекс інфляції в сумі 2259грн. в повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати, а саме 230,45грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з СФГ „Богданової М.І.” (68251, Одеська область, Саратський район, смт. Зоря, вул. Леніна, 162, код ЄДРПОУ 21002546) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 23213460) 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) грн. заборгованості, 2354 (дві тисячі триста п’ятдесят чотири) грн. 78 коп. пені, 2259 (дві тисячі двісті п’ятдесят дев’ять) грн. індекс інфляції, 631 (шістсот тридцять одна) грн. 50коп. три проценти річних, 230 ( двісті тридцять ) грн. 45 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя ######## #.#.