Court ruling № 33556646, 16.09.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/800/2550/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2012

у справі № 2а-3561/12/0170/5

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Бріз»

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Бріз» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим № 0000051502 від 23.02.2012 та податкової вимоги № 105 від 14.03.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2012 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 105 від 14.03.2012, в зв'язку з відкликанням позивачем позовної заяви в цій частині.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Управляюча компанія «Бріз» з питань взаємовідносин з ТОВ «Севпродукт» у частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року, складено акт № 42/40/1502/36885984 від 06.02.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: не підтверджено факт постачання продуктів харчування, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 102 999 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.02.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000051502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 748,75 грн., в т.ч.: 102 999 грн. основного платежу та 25 749,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами також встановлено, що 01.05.2011 між ТОВ «Севпродукт» (постачальник) та ТОВ «Управляюча компанія «Бріз» (покупець) укладено договір № 50/1, предметом якого є поставка продовольчих товарів.

Факт виконання умов зазначеного договору судами попередніх інстанцій встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими накладними на загальну суму 617 994 грн., в тому числі ПДВ - 102 999 грн.; платіжними дорученнями та виписками з рахунку ТОВ «Управляюча компанія «Бріз» у ПАТ «ВТБ Банк»; видатковими та товарно-транспортними накладними.

З урахуванням суми податку на додану вартість, сплаченого за податковими накладними, що виписані ТОВ «Севпродукт», позивачем сформовано податковий кредит у серпні 2011 року на суму 102 999 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

За встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту за серпень 2011 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість та встановлення реального здійснення господарських операцій, податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний