Decision № 33532273, 16.09.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.13р. Справа № 904/5912/13

За позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Авіас-2000", м. Дніпропетровськ

про стягнення 133 857 грн. 85 коп

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Кліменченко С.В. - представник за дов. № б/н від 02.01.2013

від відповідача: Горбатюк С.С. - представник за дов. б/н від 23.11.2011

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробниче підприємство "Вибір" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Авіас -2000" про стягнення 122 025 грн. 00 коп. основної заборгованості, 9 772 грн. 75 коп. пені та 3% річних у розмірі 2 060 грн. 10 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 21/12-2011 від 21.12.2011 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2013 порушено провадження у справі та розгляд призначено на 12.08.2013.

Ухвалою від 12.08.2013 розгляд справи було відкладено на 16.09.2013.

11.09.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він частково не визнає позовні вимоги, з огляду на наступне.

При розрахунку пені позивачем було допущено арифметичну помилку, а тому розмір пені заявленої до стягнення повинен складати 9 732 грн. 45 коп.

Відповідач під час розгляду справи частково сплатив суму основного боргу у розмірі 76 576 грн., а тому сума основного боргу до стягнення повинна дорівнювати 45 449 грн. 00 коп.

16.09.2013 від позивача надійшли пояснення від 13.09.2013 № 267, в яких він зазначає наступне.

Станом на 01.01.2013 у відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 91 220 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2013 по 01.08.2013, підписаним обома сторонами. Відповідач частково сплатив існуючу заборгованість, що підтверджується копіями банківських виписок від 15.01.2013, 18.01.2013, 13.02.2013 та 15.02.2013. Таким чином, заборгованість відповідача після часткової сплати склала 450 грн. Дана сума заборгованості увійшла до основної суми заборгованості, на підставі якої позивачем було проведено розрахунок пені та 3% річних.

Станом на дату звернення позивачу до суду з позовною заявою у відповідача була заборгованість перед позивачем у розмірі 122 025 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2013 по 01.08.2013, підписаним обома сторонами. Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив суму основного боргу, а саме у сумі 45 450 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.

У судовому засіданні 16.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.0.122013 між Приватним виробничим підприємством "Вибір" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Авіас 2000" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 21/12-2011 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця сільськогосподарську продукцію (далі - товар), вказану в специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Асортимент, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 3.4. договору перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається після передачі товару покупцю Датою фактичної поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній (п. 3.5. договору).

Загальна ціна договору складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору умови та порядок проведення розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Умовами специфікацій № 2, 3, 4 до договору від 04.01.2013, 30.01.2013 та 01.03.2013 відповідно встановлені умови оплати поставленого товару з відстроченням платежу до 14 календарних днів з моменту поставки (арк. с. 11-14).

На виконання умов договору та специфікацій до договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 254 575 грн. 00 коп., відповідно до видаткових накладних від 04.01.2013 № 1 на суму 85 000 грн. 00 коп., від 01.02.2013 № 49 на суму 84 575 грн. 00 коп. та від 05.03.2013 № 100 на суму 85 000 грн. 00 коп. (арк. с. 15-19).

Відповідач частково з порушенням строку сплатив вартість поставленого товару у розмірі 133 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок (арк. с. 31-38).

Отже, на момент звернення позивача із позовною заявою до господарського суду (24.07.2013, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті, який надійшов від позивача до суду), не сплаченою за вищезазначеними видатковими накладними залишається заборгованість у розмірі 121 575 грн. 00 коп.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач мав заборгованість перед позивачем станом на 01.01.2013 у розмірі 91 220 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 по 01.08.2013, підписаного обома сторонами (арк. с. 62). Дану заборгованість відповідач сплатив частково, а саме у розмірі 90 770 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи (арк. с. 27-30).

Отже, після часткової сплати відповідачем наявної на 01.01.2013 заборгованості, її розмір на день подання позову становить 450 грн. 00 коп.

Під час судового розгляду даної справи, відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості у сумі 76 575 грн. 00 коп., що підтверджується оригіналами платіжних доручень (арк. с. 55-59).

Таким чином, розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 45 450 грн. 00 коп.

Згдно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив суму основного боргу у розмірі 76 575 грн. 00 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 45 450 грн. 0 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 45 450 грн. 00 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 772 грн. 75 коп. за період з 24.01.2013 по 23.07.2013 .

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її у розмірі 9 772 грн. 75 коп., заявленому позивачем до стягнення за вказаний період.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 2 060 грн. 10 коп. за період з 24.01.2013 по 23.07.2013.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним від неустойки способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 2 060 грн. 10 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 2 677 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авіас 2000" (49042, м. Дніпропетровськ, Аеропорт, 42, код ЄДРПОУ 24994073) на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. 6, код ЄДРПОУ 30608151) основний борг у розмірі 45 450 грн. 00 коп. (сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 9 772 грн. 75 коп. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят дві грн. 75 коп.), 3 % річних у розмірі 2 060 грн. 10 коп. (дві тисячі шістдесят грн. 10 коп.) та 2 677 грн. 16 коп. (дві тисячі шістсот сімдесят сім грн. 16 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 76 575 грн. 00 коп. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 18.09.13р.