Court ruling № 33509563, 11.09.2013, Luhansk Regional Court of Appeal

Головуючий суду 1 інстанції - Русанова Т.Т.

Доповідач - Пащенко Л.В.

Справа № 421/2126/13-ц

Провадження № 22ц/782/3784/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Пащенко Л.В.

суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 24 липня 2013 року

у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Первомайського міського суду Луганської області від 24 липня 2013 року повернуто заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Розглянувши матеріал, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити у повному обсязі, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При постановленні ухвали судом першої інстанції зазначені норми Закону дотримані.

Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернути заяву про забезпечення позову, т.я. вона не відповідає ст.151 ЦПК України, оскільки в заяві про забезпечення позову ставиться питання про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, проте надана заявником копія довідки Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, датована 02.10.2012 року не може бути прийнята як належний доказ, оскільки з неї не вбачається, ким та коли, на чий запит отримані вказані відомості, містить штамп банку, однак не містить печатки тієї установи, яка видала таку довідку. Суд також вірно прийшов до висновку, що повторне накладання арешту на майно відповідача може завадити виконавчим діям. Також суду не надано відомостей, чи не сталося за зазначений проміжок часу відчуження нерухомого майна. Крім того, для оцінки судом співмірності заходів забезпечення позову із заявленими банком позовними вимогами, заявником не надано відомостей про вартість майна, на яке потрібно накласти арешт,

Отже, оскаржувана ухвала постановлена у відповідності з вимогами ст.ст. 151, 152 ЦПК України, з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.. 209,312 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 24 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: