Справа № 107/5402/13-а
Провадження № 2а/107/221/13
Керченський міський суд
Автономної Республіки Крим
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2013року м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Волкової М.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 02.09.2013р. подав до суду клопотання , в якому зазначив, що оскільки у відповідності до ч.1 ст. 267 КАС України суддя наділений правом зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати в суд в установлений строк звіт про виконання судового рішення, та він заявляв таку вимогу під час розгляду судом його адміністративного позову до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК про визнання незаконною та скасування постанови, але ця вимога не знайшла свого відображення в Поставі суду від 24.07.2013р. по цій справі, просить визнати, що відповідач не виконав встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк відновлення виконавчого провадження та вирішити питання про встановлення відповідачу строку надання суду звіту про виконання рішення.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності .
Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, яке є відповідачем по справі, в суд не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань з приводу заяви ОСОБА_1 не представив.
Вивчивши заяву, перевіривши її обґрунтування , дослідивши матеріали адміністративної справи в межах предмета судового розгляду, суд доходить наступних висновків.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 виходить, що ним порушуються питання, пов'язані з тим, що в Постанові суду за результатами розгляду його адміністративного позову не було вирішено його вимогу про встановлення відповідачеві строку виконання судового рішення та подання звіту про його виконання, у зв'язку з чим він просить встановити відповідачеві такий строк . Вивчивши заяву, суд доходить висновку, що фактично заявник просить ухвалити додаткову постанову з цього приводу.
Підстави для ухвалення по справі додаткового судового рішення зазначені в ст. 168 КАС України. Зокрема вказана правова норма передбачає, що додаткова постанова ухвалюється у випадку , якщо щодо однієї із позовних вимог , з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, не визначений спосіб виконання рішення, не вирішено питання про судові витрати.
Перелік питань, які обов'язково вирішує суд при прийнятті постанови по адміністративній справі, зазначений в ст. 161 КАС України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 267 КАС України, на яку посилається заявник, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень , не на користь якого ухвалено судове рішення , подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши зміст заяви , вивчивши Постанову Керченського міського суду АРК від 24.07.2013р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК про визнання незаконною та скасування постанови, суд, керуючись зазначеними положеннями КАС України, доходить висновку, що підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови немає.
Таких висновків суд доходить виходячи з того, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду, реалізація цього права судом не залежить від наявності чи відсутності відповідного клопотання чи заяви позивача по справі, а таке клопотання за своєю суттю не є позовною вимогою.
Фактично в своїй заяві ОСОБА_1 порушує питання, пов'язані з виконанням судового рішення, які регулюються положеннями Розділу V КАС України «Процесуальні питання , пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.».
Керуючись вищенаведеними нормами КАС України, суд вважає, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161,168, 267 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною та скасування постанови, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала , якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд АРК протягом п'яти днів з дня її винесення, а особи , які не були присутні під час її винесення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя -
The court decision No. 33488907, Kerch City Court of the Autonomous Republic of Crimea was adopted on 13.09.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 107/5402/13-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: