Decision № 33432871, 09.09.2013, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 500/3321/13-ц

Провадження № 2/500/1948/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.

при секретарі - Вєлєвій А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.

Свої вимоги мотивує тим, що 05.06.2012 р. ОСОБА_2, яка на підставі довіреності діяла від імені ОСОБА_3, здійснила відчуження належної останньому на праві власності 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на її користь за договором купівлі-продажу.

Угода була оформлена в простій письмовій формі, що підтверджується розпискою від 05.06.2012 р., відповідач, у свою чергу, отримала за договором повний розрахунок.

Посилаючись на те, що умови вказаного договору купівлі-продажу було сторонами виконано, але відповідач проти нотаріального оформлення договору відмовляється, просить визнати зазначений договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Під час розгляду справи відповідач обставини справи та позовні вимоги - визнав.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.09.2013 р. у прийнятті визнання відповідачем позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку - відмовлено.

Заслухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних причин.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1394 від 16.11.2012 р. на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 належить 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно розписці від 05.06.2012 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка на підставі довіреності діяла від імені ОСОБА_3, було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку №103 з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 на виконання умов якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13 000 доларів США, що еквівалентно 104 000,00 грн. (а.с.8).

Згідно з вимогами ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Разом з тим, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту реєстрації.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів дійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно врахувати, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210 та ст.640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,213-215 ЦПК України, ст.ст. 210, 220,334, 640 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис) Н.В. Баннікова

З оригіналом згідно:

Суддя: Н.В. Баннікова