Decision № 33424740, 26.07.2013, Chernivtsi District Court of Vinnytsia Oblast

"26" липня 2013 р.

Справа №150/127/13-ц

Провадження по справі №2/150/64/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2013 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Бровко Д.Г.,

з участю прокурора Кізлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, Державної Казначейської служби, відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області про стягнення заборгованості коштів за час прострочення виконання грошового зобов*язання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до районного суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року про стягнення з Головного Управління Державного казначейства України на його користь матеріальної та моральної шкоди, до цього часу не виконано, внаслідок чого присуджені йому кошти знецінились та підлягають перерахуванню і стягненню з врахуванням індексу інфляції цін в Україні за період прострочення виконання рішення суду, тобто з 26 листопада 2004 року по 1 січня 2013 року.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі угоди №156 від 25.03.2013 року /а.с. 26/, в судовому засіданні вимоги довірителя ОСОБА_1 підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідача Котовський А.Й. - начальник відділу ДВС Чернівецького РУЮ Вінницької області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення. Зазначив, що на виконання відділу ДВС Чернівецького РУЮ не надходило для виконання рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року.

Представник відповідача Боценко Д.І. - головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, який діє на підставі довіреності, виданої 15.01.2013 року, №5-15/307-1539 /а.с. 50/, в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення. Зазначив, що невідомо хто зобов*язаний виплатити ОСОБА_1 кошти. Крім того, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованих коштів за час прострочення виконання грошового зобов*язання, неможливо виконати.

Представник відповідача - відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області Жмуд С.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення.

Прокурор Кізлик О.М. в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Зазначив, що по справі відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 не отримав кошти.

З*ясувавши позицію сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року з Головного Управління Державного казначейства України стягнуто на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди в розмірі 25906 грн. 50 коп. шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області №3522001000501 в Чернівецькому відділенні ВОД АППБ «Аваль». Крім цього, вказану суму присуджено стягнути на користь ОСОБА_1 з відділу ДВС Чернівецького РУЮ Вінницької області /а.с. 8-10/.

Вище вказане рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду згідно ухвали апеляційного суджу Вінницької області від 06.08.2004 року набрало законної сили 06.08.2004 року.

На підставі рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду від 24.05.2004 року було видано виконавчі листи, на підставі яких було відкрито виконавчі провадження спочатку згідно постанови державного виконавця Баришевої Т.М. відділу ДВС Печерського районного управління юстиції м. Києва від 08.07.2004 року, №837/5 /а.с. 13/, пізніше згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванова О.М. від 26.11.2004 року, №274/5 /а.с. 16/.

Пізніше Могилів - Подільським міськрайонним судом Вінницької області було видано новий виконавчий лист про стягнення заподіяної ОСОБА_1 шкоди згідно рішення зазначеного суду від 24.05.2004 року за №2-1043 від 15.11.2005 року, на підставі якого згідно постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС міністерства юстиції Бурнос С.В. від 22.11.2005 року, відкрито виконавче провадження.

На даний час вище вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі постанови державного виконавця Каращук К.Л. про відновлення виконавчого провадження від 08.01.2013 року /а.с. 15/.

Рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року про стягнення заподіяної ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди до цього часу не виконано.

Обов*язковість судових рішень, яка є однією із основних засад судочинства,

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов*язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні обов*язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов*язки.

Підставами виникнення цивільних обов*язків є завдання майнової (нематеріальної) та моральної шкоди /п.3 ч.2 ст.11 ЦК України/.

Рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду від 24.05.2004 року про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів постановлено у зв*язку із визнанням неправомірною бездіяльність відділу ДВС Чернівецького районного управління юстиції та завданням ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України цивільні обов*язки можуть виникати з рішення суду.

Вище наведене свідчить про те, що цивільні обов*язки (боргові зобов*язання) відділду ДВС виникли на підставі рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується із твердженнями представника відділу ДВС Чернівецького РУЮ Котовського А.Й. про те, що дія ч.2 ст.625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що є предметом спору у даній справі, оскільки, статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов*язання. Крім того, дія вказаної статті поширюється на правовідносини, які виникли між відділом ДВС Чернівецького РУЮ та ОСОБА_1

Згідно індексу споживчих цін (індексу інфляції) в Україні за 2000-2012 роки, відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області від 31.01.2013 року та висновку економічного дослідження Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз від 01.03.2013 року сума інфляційних відсотків за період невиконання Могилів - Подільського міськрайонного суду від 24.05.2004 року (з 26.11.2004 року по 01.01.2013 року) становить 33625 грн. 54 коп. /а.с.11, 17-18/. Три відсотки річних від простроченої суми (25906 грн. 54 коп.) за вказаний період, тобто вісім повних років - 6217 грн. 56 копійок, а всього разом із врахуванням суми інфляційних відсотків за період невиконання рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду - 39870 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року, № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган;державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду /ч.1 ст.3 вище вказаного Закону України/.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Суд категорично не погоджується із твердженнями представника Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області Боценка Д.І. про те, що невідомо хто зобов*язаний виплатити кошти ОСОБА_1, оскільки, статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року, № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу.

Як свідчить рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2012 року у справі «Алпатов та інші проти України» Європейський суд вирішив об*єднати заяву ОСОБА_1 (№48049/07) з іншими заявами, поданими проти України іншими заявниками. Відповідно протягом трьох місяців від дати ухвалення рішення підлягало виконанню /а.с. 38-40/.

Так, відповідно до вище вказаного рішення Європейського суду з прав людини держава - відповідач (в даному випадку Україна) має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, що залишаються невиконаними та сплатити протягом трьох місяців 3000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених в Додатку 1 та 1500 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених у додатку 2, що є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацію судових витрат, разом з будь - якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави - відповідача за курсом на день здійснення платежу /а.с. 38/. В додатку 1 (невиконання тривалістю понад три роки) до рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2012 року заявником значиться ОСОБА_1, який скаржиться на тривале невиконання рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року, ухвалене на його користь та на відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту щодо вказаної скарги /а.с. 40/.

При розгляді справи «Алпатов та інші проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення п.1 ст.6, ст. 13 Конвекнції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції у зв*язку із тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників та у зв*язку з відсутністю ефективного національного засобу юридичного захисту щодо такого невиконання /а.с. 38/.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» для отримання коштів, присуджених вище вказаним рішенням Європейського суду стягувач має подати до Державної виконавчої служби України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 73, документи, зазначені у Переліку документів, які необхідні для виконання рішення Європейського суду з прав людини та виплати присуджених ним коштів.

Листом в. о. урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Маркіяна Бем звернено увагу на те, що у разі ненадання ОСОБА_1 у зазначений строк Державній виконавчій службі України документів, визначених у Переліку, або в інших випадках, які перешкоджають перерахунку коштів на рахунок стягувача, відповідно до статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» сума відшкодування за рішенням Європейського суду буде перерахована на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України. Після надання необхідних документів сума відшкодування, яка знаходиться на згаданому рахунку Державної виконавчої служби України, буде перерахована на рахунок вказаний стягувачем /а.с. 37/.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості коштів за час прострочення грошового зобов*язання, надано належні документальні підтвердження розміру заборгованості, яку він просить стягнути.

Відповідачами належним чином не доведено свої заперечення проти вимог, заявлених ОСОБА_1, представники відділу ДВС Чернівецького РУЮ Вінницької області, Державної казначейської служби України та відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області, обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, не надали жодного документального підтвердження.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вище викладеного, суд в силу статті 212 ЦПК України приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості коштів за час прострочення грошового зобов*язання.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов*язаних із розглядом справи.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 400 гривень, про що свідчить квитанція від 15.02.2013 року /а.с. 2/.

З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд в силу ст.88 ЦПК України приходить до висновку про присудження ОСОБА_1 судових витрат, зокрема, судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вище викладене дає суду підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених ним при зверненні до суду судових витрат, зокрема, судового збору.

Керуючись ст., ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити в повному обсязі.

Стягнути з Державної Казначейської служби України на користь ОСОБА_1 інфляційні відсотки за період невиконання рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24.05.2004 року в розмірі 33625 /тридцяти трьох тисяч шестисот двадцяти п*яти/ гривень 54 копійок та 3% річних від простроченої суми - 6217 /шість тисяч двісті сімнадцять/ гривень, а всього разом 39870 /тридцять дев*ять тисяч вісімсот сімдесят/ гривень шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області №37317001004850, код 34886588 УДК у Вінницькій області МФО 802015.

Стягнути з відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції з розрахункового рахунку №37317001004850, код 34886588 УДК у Вінницькій області МФО 802015 на користь ОСОБА_1 39870 /тридцять дев*ять тисяч вісімсот сімдесят/ гривень.

Стягнути із Державної Казначейської служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним при зверненні до суду - судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 400 /чотирьохсот/ гривень шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області №37317001004850, код 34886588 УДК у Вінницькій області МФО 802015.

Стягнути з відділу Державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції з розрахункового рахунку №37317001004850, код 34886588 УДК у Вінницькій області МФО 802015 на користь ОСОБА_1 400 /чотириста/ гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Повний текст рішення відповідно до вимог ч.3 ст.209 ЦПК України складено 26 липня 2013 року.

Суддя: Цимбалюк Л.П.