№ 33419256, 12.09.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5851/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 25.07.2013 року №008528, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 25.07.2013 року №008528.

В судовому засіданні 12.09.2013 року судом було прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні згідно положень ч.3 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України з огляду на те, що представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.27-28), але він не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади в галузі контролю на автотранспорті, якому згідно ст.60 цього ж Закону надані повноваження щодо притягнення до фінансовою відповідальності перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому його дії, рішення чи бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач є власником транспортного засобу марки «КАМАЗ 5320», державний номер НОМЕР_1, за допомогою якого здійснює послуги з вантажних перевезення пасажирів, тобто є автомобільним перевізником у розумінні положень ст.1, ст.29 Закону України «Про автомобільний транспорт».

20.06.2013 року співробітниками Управління Укртрансінспекції в Одеській області біля м.Іллічівськ Одеської області, було здійснено перевірку транспортного засобу марки «КАМАЗ 5320», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2

Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Співробітниками Управління Укртрансінспекції в Одеській області було встановлено, що на цьому транспортному засобі здійснюються вантажні перевезення, без оформлення документів, визначених ст..39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні зазначення габаритних або вагових показників транспортного засобу.

Факт порушення був зафіксований актом перевірки №025836 від 20.06.2013 року (а.с.20), з якими водій ОСОБА_2 був ознайомлений, але від підписання акту перевірки та надання пояснень по суті виявленого порушення відмовився.

25.07.2013 року у зв'язку з тим, що позивач або його представник не прибув на розгляд акту перевірки, справа була розглянута за його відсутності та прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., як того вимагає ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами розгляду справи 25.07.2013 року Управлінням Укртрансінспекції в Одеській області була винесена постанова №008528 (а.с.4) про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., копія якої була направлена на адресу позивача рекомендованим листом.

Оцінивши оскаржені акти суб'єкту владних повноважень з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, суд не погоджується із правомірністю винесення відповідачем постанови про застосування штрафних санкцій з наступних підстав:

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади й місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» керівником Територіальних управлінь від імені Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до відповідальності можуть бути притягнуті автоперевізники та їх водії, які здійснюють вантажні перевезення без оформлення необхідних супровідних документів, визначених у статтях 39 та 48 цього ж Закону в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно ст..39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, положення ст.39 цього Закону поклали в обов'язок на водія мати при собі під час здійснення вантажних перевезень документ, що посвідчує зазначення габаритних або вагових показників транспортного засобу.

Разом з тим, суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що станом на час проведення перевірки 20.06.2013 року позивач не користувався транспортним засобом марки «КАМАЗ 5320», державний номер НОМЕР_1 та причепом до нього, оскільки фактичним власником цього транспортного засобу був саме водій ОСОБА_2, який і здійснював вантажні перевезення без наявності необхідних документів, передбачених ст..39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В підтвердження цієї обставини ним був наданий договір купівлі-продажу транспортного засобу від 01.01.2012 року (а.с.33-35) згідно якого позивач ОСОБА_1 продав транспортний засіб марки «КАМАЗ 5320», державний номер НОМЕР_1 з причепом ОСОБА_2

Згідно п.4.1 цього договору передача транспортного засобу здійснюється в момент підписання договору тобто з 01.01.2012 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач не керував належним йому транспортним засобом 20.06.2013 року та вчиняв правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зазначеним у акті перевірки від 20.06.2013 року №025836 керував ОСОБА_2, який є фактичним власником цього транспортного засобу, не перебував на цей час у трудових відносинах з позивачем, а тому повинен нести відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення особисто, відповідно до положень ст.59 Конституції України та ч.1 ст.217 та ч.1 ст.218 ГК України.

Невірне застосування відповідачем - суб'єктом владних повноважень норм матеріального права, на підставі положень ч.3 ст.2 КАС України, дають можливість суду прийти до висновку про незаконність такого акту суб'єкту владних повноважень, а тому постанова відповідача від 25.07.2013 року №008528 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 1700,00 грн. є незаконною та підлягає скасуванню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції в Одеській області про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт від 25.07.2013 року №008528.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.