Decision № 3333721, 31.03.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09 Справа№ 22/52

за позовною заявою Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк”, м.Київ в особі Філії Львівського регіонального управління АТ „Індекс-банк”, м.Львів

до відповідача Державного підприємства „Бібрське лісове господарство”, м.Бібрка

про стягнення 331259,39 грн.

Суддя М.Желік

Представники

від позивача: Вільбіцький О.А. ( довіреність б/н від 24.03.08р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк”, м.Київ в особі Філії Львівського регіонального управління АТ „Індекс-банк”, м.Львів до Державного підприємства „Бібрське лісове господарство”, м.Бібрка про стягнення 331259,39 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 29.02.2009р. призначив розгляд справи на 10.03.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 19.03.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

26 грудня 2007 року між Акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк” в особі філії Львівське регіональне управління АТ „Індекс-банк” (надалі позивач) та Державним підприємством „Бібрське лісове господарство”(надалі відповідач) укладено кредитний договір № 165/07-ю, за умовами якого позивач, як банк, зобов’язався надати позичальнику, а останній зобов’язався прийняти, належним чином використати і повернути позивачу грошову суму в розмірі 500000,00 грн. на строк з 26.12.2007р. до 25.12.2008р. з виплатою 17,0 відсотків річних. Кредит надається у вигляді кредитної лінії ( п.1.1, п.1.2, 1.4 договору).

Додатковою угодою №1 від 26.09.2008р. внесено зміни до п.1.2 кредитного договору № 165/07-ю від 26.12.2007р. в графік погашення розміру кредитної лінії, а саме до 31.10.2008р. –200000,00 грн.; до 25.12.2008р. –300000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 165/07-ю від 26.12.2007р. укладено договір застави товарів на складі від 26.12.2007р. між тими ж сторонами, у відповідності до якого останній передав у заставу позивачу товари на складі –пиловик буковий 1 с в кількості 240 м.куб. вартістю 109440,00 грн.; пиловик буковий II с в кількості 580 м.куб. вартісю 218660,00 грн.; пиловик буковий III с в кількості 1900 м.куб. вартістю 486400,00 грн.; пиловик дубовий II с в кількості 270 м.куб. вартістю 156060,00 грн.; пиловик дубовий III сч в кількості 450 м.куб. вартістю 180000,00 грн.; пиловик хвойних порід II с в кількості 300 м.куб. вартістю 73800,00 грн.; техсировина тв.п. в кількості 1500 м.куб. вартістю 216000,00 грн.; фансировина береза в кількості 400 м.куб. вартістю 108800,00 грн.; додаткове забезпечення товари в обігу –фансировина бук І с в кількості 775 м.куб. вартістю 951700,00 грн., яке знаходиться на складі заставодавця. Пунктом 3 договору застави сторони оцінюють заставлене майно в сумі 2500860,00 грн. Заставлене майно залишається у володінні заставодавця.

На виконання умов договору позивач згідно із наявними в матеріалах справи виписками банку надав відповідачу кредит на загальну суму 500000,00 грн., отримання яких відповідач не заперечує.

Відповідно до п.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 „Позика” Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п.1 ст.1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.

Відповідно до п.1.2 договору відповідач зобов’язується повернути позивачу кредит у строк з 26.12.2007р. по 25.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повернув позивачу лише грошові кошти в розмірі 184610,91 грн. , тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 315389,03 грн. Докази повернення відповідачем позивачу кредиту в розмірі 315389,09 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов’язку щодо повернення кредиту в розмірі 315389,09 грн. в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 315389,09 грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Згідно із п.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст.530 ЦК України у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення заборгованості за кредитом позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Відповідно до п.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.4.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредитної лінії, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення. Згідного поданого розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 15698,57 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 171,73 грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення повністю.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,1 15-117 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Бібрське лісове господарство” (81220 м.Бібрка, вул.Стуса,44 , р/р 2600007140001 в ФЛРУ АТ „Індекс-банк”, МФО 325279, код ЄДРПОУ 00992488) на користь Акціонерного товариства „Індустріально-експортний банк”, м. Київ в особі Філії Львівське регіональне управління АТ „Індекс-банк” (79000 м. Львів вул.Пекарська,23, р/р 35198831000001 в ФЛРУ АТ „Індекс-банк”, МФО 325279) 315389,09 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 15698,57 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 171,73 грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, 3312,59 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя