Court ruling № 33312401, 27.08.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 серпня 2013 року Справа № 5009/2808/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлюшка І.А.,суддів:Демидової А.М., Добролюбової Т.В., Мирошниченка С.В., Селіваненка В.П.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 03.04.2013у справі№ 5009/2808/12за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс"до Приватного підприємства "Фараон-2005"провідшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору, шляхом повернення нафтопродуктів

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Фараон-2005" про відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору №046ПЦ від 01.06.2011, шляхом повернення втрачених нафтопродуктів, а саме: бензин автомобільний UNLEADED GASOLINE RON 95 у кількості 7,097 тон; бензин автомобільний А-92 у кількості 8,497 тон; бензин автомобільний А-95 у кількості 23,916 тон; бензин автомобільний не етильований марки А-95 "Premium" (клас В) у кількості 8,015 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 2,629 тон; бензин автомобільний підвищеної якості А-92 Євро вид ІІ клас В у кількості 7,789 тон; паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ у кількості 16,828 тон.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.09.2012 у справі № 5009/2808/12 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2012 у справі № 5009/2808/12 рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі № 5009/2808/12 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2013 у справі № 5009/2808/12, в якій заявник просить вказану постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 19.06.2007 у справі № 11/18, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 950 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу україни (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 03.04.2013 у справі № 5009/2808/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди, обґрунтованих тим, що в порушення умов договору відповідач не забезпечив схоронність вантажу під час його супроводження та передачі позивачу, з огляду на що має нести повну матеріальну відповідальність за його нестачу. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, оскільки: акти передачі вагоно-цистерн вантажоотримувачам не містять відомостей про наявність вини відповідача у незабезпеченні збереження вантажу; інших доказів про те, що відповідачем незабезпечена схоронність вантажу позивач не надав; відповідач не вчинив такого порушення зобов'язання, яке б призвело, або могло призвести до наслідків, зазначених у позові; заповнення цистерн нафтопродуктами позивачем здійснювалось за відсутності представника відповідача, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору на охорону та супроводження вантажів.

Водночас у постанові від 19.06.2007 у справі № 11/18 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для задоволення первісного позову про стягнення збитків від втрати вартості майна, що перебувало на зберіганні у відповідача (в частині, що стосується доводів заявника), а саме суми, на яку знизилась вартість пшениці, виходячи при цьому із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що: зберігання зерна пшениці відповідачем призвело до зниження класу пшениці та, відповідно, зниження її вартості; неналежна якість зерна пшениці була необхідним чином зафіксована при повернені зерна позивачу; підстав, що звільняють відповідача від відповідальності останнім не доведено.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" у допуску справи № 5009/2808/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Плюшко Судді: А. Демидова Т. Добролюбова С. Мирошниченко В. Селіваненко