Decision № 3330397, 24.02.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансбуд ЛТД” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 396360,51 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Невмержицька Г.В.,

від відповідача Щербатий П.П.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансбуд ЛТД” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору поставки № 22/09-081 від 22 вересня 2008 р. останній частково оплатив одержану щебеневу продукцію вартістю 384987,78 грн., заборгувавши 360987,78 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 19468,90 грн., три проценти річних з простроченої суми 2704,72 грн., пеню 13199,11 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою № 23-02/09 від 23 лютого 2009 року збільшив розмір позовних вимог в частині вимог про стягнення неустойки та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, просив стягнути з відповідача на свою користь 29937,54 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4039,88 грн. три процентів річних з простроченої суми, 19696,89 грн. пені, підтримав вимоги в іншій частині.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у збільшеному розмірі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково, заперечив проти стягнення з нього штрафних санкцій, вказував на необґрунтованість вимог в частині стягнення неустойки, просив зменшити її розмір.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 вересня 2008 р. між сторонами по справі укладено договір поставки № 22/09-081, згідно з яким позивач зобов’язався в 2-денний строк з моменту отримання заявки від відповідача передати тому щебеневу продукцію в асортименті, кількості та за цінами вказаними в Специфікації, що є невід’ємною частиною договору, або накладних, а останній –прийняти та протягом 3-х робочих днів після отримання відповідної партії товару оплатити його вартість.

Поясненням сторін, видатковими накладними №№ РН-0000220 від 30 вересня 2008 р., РН-0000225 від 8 жовтня 2008 р., довіреністю на отримання товару серія ЯПЛ № 942097/169 від 8 жовтня 2008 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу щебеневої продукції загальною вартістю 384987,78 грн., а також часткової оплати останнім одержаного товару у розмірі 24000 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 360987,78 грн. боргу (384987,78-24000), 29937,54 збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4039,88 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки спірним договором за порушення строків оплати придбаного товару відповідальність у вигляді пені сторонами погоджена не була. Законом, що регулює спірні відносини, такої відповідальності також не встановлено.

Посилання позивача на Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25 липня 1988 р., безпідставні, оскільки вказаний підзаконний нормативно-правовий акт в частині, що встановлює неустойку, суперечить законам України та не підлягає застосуванню.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансбуд ЛТД” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнікобуд” (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3-б, офіс 197, код 34575984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансбуд ЛТД” (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, код 35893287) 360987,78 грн. боргу, 29937,54 збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4039,88 грн. три проценти річних з простроченої суми, 3949,65 грн. витрат по оплаті державного мита, 112,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар