№ 33284916, 11.07.2013, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року 810/3242/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНІ АПТЕКА» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ПАНІ АПТЕКА» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 № 0001312302.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «ПАНІ АПТЕКА» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32920616, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС.

Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено Акт від 20.05.2013 №00119/101322/32920616 згідно якого податковим органом зроблено висновок про те, що в аптеці здійснюється реалізація товарів, які не оприбутковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 9 355,82 грн. Вказані висновки обґрунтовуються тим, що до перевірки не надано накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження руху товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та зберігання.

На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «ПАНІ АПТЕКА» п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зі змісту п. 2.2.14 Акту перевірки слідує позивачем здійснено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на суму 9 355,82 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон про РРО).

Згідно п. 12 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.

Порядок обліку товарних запасів визначений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон про бухоблік).

Відповідно до ст. 1 даного Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246 та зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України

2 листопада 1999 р. за № 751/4044.

Згідно п. 4 даного Положення запаси - активи, які, зокрема, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 5 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Частинами 2 та 5 ст. 8 Закону про бухоблік визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно затверджує правила документообороту, технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Даний Закон визначає необхідності зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судом, ТОВ «ПАНІ АПТЕКА» для здійснення облікової політики прийнято Інструкцію про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, затверджену наказом від 22.07.2012 № 48/1, згідно якої облік товарно-матеріальних цінностей здійснюється централізованою бухгалтерією розташованою у головному офісі за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Чайки, 4, у зв'язку з чим всі оригінали первинних документів, що фіксують факти здійснення господарської діяльності, передаються за вказаною адресою для своєчасного відображення в бухгалтерському обліку.

Відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Судом встановлено, що всі необхідні первинні документи, а саме - товарні накладні та товарно-транспортні документи, на підставі яких проводиться бухгалтерський облік товарних запасів, є у підприємства в наявності, і до перевірки надавались їх фотокопії.

Оскільки законодавством не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання зберігати первинні документи бухгалтерського обліку безпосередньо у місцях реалізації товарів, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а висновки податкового органу є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню з Державного бюджету України на його користь не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 122, 124, 157-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 12.06.2013 №0001312302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 липня 2013 р.