Court ruling № 33263879, 06.03.2013, Donetsk Regional Court of Appeal (Bakhmut)

Головуючий у 1 інстанції Бєльченко Л.А.

Категорія 45 Доповідач Песоцька Л.І.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

6 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Ткаченко Т.Б., Попової С.А.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», третя особа відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 29 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ДП «Ілліч-Агро Донбас») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 707043 йому на праві власності належить земельна ділянка площею 5,4009 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2006 році з відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, для підписання йому було надано лише роздруковані останні сторінки договору, які він і підписав, з текстом договору не знайомився. У 2011 році відповідачем було надано йому примірник договору оренди без номеру та дати, який зареєстрований в Держкомземі Новоазовського району 05 травня 2010 року. Договір не містить усіх істотних умов, передбачених ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах та є порушенням норм закону при вчиненні правочину.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 29 січня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі без номеру і дати, укладений між ОСОБА_3 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча», зареєстрований 5 травня 2010 року у відділі Держкомзему в Новоазовському районі. Стягнуто з ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 107,30 грн. і на користь держави судовий збір у розмірі 7,40 грн.

В апеляційній скарзі ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» просить рішення суду скасувати, ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання позивач і представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про розгляд справи повідомлені; від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 707043 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5,4009 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району Донецької області.

Між ОСОБА_3 та ДП «Ілліч-Агро» ПАТ «ММК ім. Ілліча» був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 5 травня 2010 року в Новоазовському районному відділі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам», про що в державному реєстрі земель здійснений запис за № 041016400304.

Визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки, суд виходив з того, що спірний договір оренди не містить умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, яка є істотною умовою, передбаченою ст.15 Закону України «Про оренду землі». З висновком суду не можна не погодитись.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У разі відсутності у договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, такий договір визнається недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (постанови Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року у справі №6-104ц11, від 14 березня 2012 року у справі №6-7цс12, від 4 квітня 2012 року у справі №6-21цс12).

В силу статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Пунктом 15 Перехідних положень ЗК України встановлено заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, діюче земельне законодавство допускає передачу у заставу або до статутного фонду товариства права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадян.

Отже, питання про можливість чи неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства вказаного майнового права мало бути врегульовано в укладеному між сторонами договорі та за змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі.

З вищенаведеного вбачається, що правильним є висновок суду про задоволення позову; рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213, 214 ЦПК України і положенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і не ґрунтуються на законі, тому не є підставою для скасування рішення суду.

В порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3 грн. 70 коп. недоплачений при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 29 січня 2013 року залишити без зміни.

Стягнути з дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь держави судовий збір в розмірі 3 грн. 70 коп. на розрахунковий рахунок - 31214206700004, код бюджетної класифікації доходів - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України"), МФО - 834016, Банк : ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ - 34686537, отримувач - державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді