Decision № 33204368, 14.08.2013, Radyvyliv District Court of Rivne Oblast

Справа №568/108/13- ц

З А О Ч Н Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Драновської С.З.

при секретарях Краєвській Г.П., Дмитришин О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Радивилів справу за позовом Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої працівником при виконанні трудових обовязків,

встановив:

Радивилівське кооперативне торгово-роздрібне підприємство звернулося до суду із зазначеним позовом.

19.06.2013 року представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги зменшила на суму 812 грн.51 коп так як відповідачкою частково матеріальна шкода погашена.

В обгрунтування позову посилається на те, що із 14.02.2012 року по 31.07.2012 року ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах із позивачем, працюючи на посаді продавця в магазині с.Крупець.

14.02.2012 року між Радивилівським кооперативно торгово-роздрібним підприємством та нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність згідно якого ОСОБА_1 взяла на себе матеріальну відповідальність за забезпечення приймання, зберігання та відпуск матеріальних та інших цінностей, а також грошових коштів. Відповідно вказаного договору ОСОБА_1 були передані товарно-матеріальні цінності в тому числі для реалізації.

В ході проведення інвентаризації було складено опис фактичних залишків товарів, що підписаний відповідачкою, однак за результатами вказаної інвентаризації було зафіксовано нестачу товарно-матеріальних ціностей в розмірі 11290 грн. 94 коп., що підтверджується актом результатів перевірки цінностей від 28.05.2012 року.

31.05.2012 року ОСОБА_1 написала пояснення і розписку, в якій визнала свою вину.

За результатами повторної інвентаризації була зафіксована нестача товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1942 грн. 95 коп. і лишки по тарі 172,80 грн., що підтверджується актом результатів перевірки цінностей від 19.06.2012 року.

Відповідно до договору, виявлена нестача підлягає стягненню з відповідача в розмірі 13061,09 грн.

В 2012 р. ОСОБА_1 було сплачено 5416,04 грн, а 12.04.2013 року 812 грн.51 коп. і сума нестачі становить 6 832.54 грн.

Відповідно до ст.135-1 та 136 КЗпП України слідує, що коли розмір шкоди завданої працівником перевищує його середню заробітну плату, її покриття проводиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до суду.

Постільки станом на 24.01.2013 рік відповідачка у добровільному порядку суму нестачі не погасила, просили стягнути із ОСОБА_1 на користь Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства у відшкодування завданої матеріальної шкоди 6 832.54 грн. та судові витрати 229 грн.40 коп.

Представник позивача, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала і просила їх задовільнити та показала, що ОСОБА_1 в магазині с.Крупець прийняла товар і працювала продавцем одна. Із нею і позивачем 14.02.2012 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

За весь період її роботи заяв чи скарг про незаконне проникнення чи пошкодження вікон та дверей чи недоотримання товару зі складу не надходило і всі кошти від реалізації товару здавались по семиденках. В разі необхідності складалися акти порчі товарів.

Відповідно до результатів перевірки цінностей повністю доведена її вина в допущеній нестачі на суму 6 832грн.54 коп.. Представник позивача не заперечувала відносно ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, і суд керуючись вимогами ст.224 ЦПК України та частини 4 ст.169 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу у її відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.

ОСОБА_1 до суду не зявилась, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена. Під час попереднього судового засідання відповідачка позов визнавала.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи суд знаходить, що позов підлягає до задоволення.

Так, під час судового слідства встановлено, що згідно виписки з наказу №71 параграф 1 від 08.10.2012 року прийнята на посаду офіціанта Радивилівського КТРП і звільнена 12.12.2012 року за п.4 ст.40 КЗпП України.

14.02.2012 року із нею та Радивилівським КТРП укладено договір про повну матеріальну відповідальність де в п.4 зазначено, що у випадку нестачі переданих працівнику товарно матеріальних ціностей він повинен відшкодувати нестачу коштів.

Факт нестачі по магазину с.Крупець, де працювала відповідачка в сумі 11290 грн. 94 коп. та 1942 грн. 95 коп. і лишки по тарі 172 грн. 80 коп. встановлено із актів результатів перевірки цінностей (а.с.11,17). По рішенню правління вирішено стягнути нестачу із ОСОБА_1, яка допущена по її вині.

Згідно ст.134 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, зокрема, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, чи майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами, або відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до ст.135-1 Кодексу законів про працю України письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками, що досягли вісімнадцятирічного віку, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їм цінностей.

Протягом розгляду цивільної справи відповідачка не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, в підтвердження належного виконання взятих на себе обов'язків щодо забезпечення цілості переданих їй для зберігання майна та інших цінностей позивача.

Таким чином, суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, дослідив всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням визначених ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів, суд вважає позовні вимоги Радивилівського кооперативно торгово-роздрібного підприємства підставними і дійшов до висновку про стягнення із відповідачки матеріальної шкоди у сумі 6 832(шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 54 коп..

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує із іншої сторони понесені нею судові витрати. А тому, судовий збір 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп підлягає також до стягнення із відповідачки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130,134,135-136 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60,88, 209, 212, 213,215, 218,228 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди завданої працівником при виконанні трудових обовязків - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства р/р26006449368001 Приватбанк м.Рівне, МФО 333391 (ЄДРПОУ 30239418) 6 832(шість тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 54 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Відповідач має право подати до Радивилівського районного суду заяву про перегляд даного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.З.Драновська

Повний текст рішення виготовлено 20.08.2013 року.