№ 33167471, 18.06.2013, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 804/6328/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 1 685, 71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2013 року Криворізький міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1 685, 71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачка звернулась до Криворізького міського центру зайнятості як шукаюча роботу 11.08.2011 року, у зв'язку із чим наказом їй було надано статус безробітної. За результатами проведеної звірки даних з відділом реєстрації апарату міськради і виконкому по факту реєстрації ОСОБА_2 як приватного підприємця, було встановлено, що на момент реєстрації відповідачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 11.11.1998 року виконавчим комітетом Центрально-Міської районної ради. Однак, приховала цей факт та не попередила позивача про зміну відомостей. Тому, позивачем було складено акт № 46 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У зв'язку із таким за відповідачем рахується незаконно отримане матеріальне забезпечення по виплаті допомоги по безробіттю у сумі 1 685, 71 грн. за період з 18.08.2011 року по 16.09.2011 року, що дорівнює строку перебування ОСОБА_2 на обліку в якості безробітної у Криворізькому міському центрі зайнятості.

Просить суд: стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості (ідентифікаційний код юридичної особи - 21908407) кошти у розмірі - 1 685, 71 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять гривень 71 копійок) на р/р - 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО - 21908407, МФО - 805012.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується оригіналом поштового повідомлення про вручення, який є наявним в матеріалах справи.

На підставі вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив рішення слухати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (у відповідній чинній редакції), загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

солідарності та субсидування;

обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Крім того, як передбачено ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Статтями 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у відповідній чинній редакції) визначено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

Так, аналіз матеріалів справи показує, що ОСОБА_2 звернулась до Криворізького міського центру зайнятості як шукаюча роботу - 11.08.2011 року. Тому, наказом № НТ110818 від 18.08.2011 року відповідачці було надано статус безробітної відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» та призначено допомогу по безробіттю згідно ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У відповідній заяві про надання статусу безробітного відповідач вказала на те, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. А у вказаній заяві остання залишила розписку про те, що у разі отримання допомоги незаконним шляхом і відмови від добровільного повернення отриманих сум служба зайнятості має право стягнути цю суму у судовому порядку.

У відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України - 12.03.2009 року за № 23215/248 (далі - Порядок), згідно норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Центрально-Міським районним центром зайнятості було проведено звірку даних з відділом реєстрації апарату міської ради та виконавчого комітету по факту реєстрації ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця. За результатами проведеної звірки було встановлено, що відповідач з 11.11.1998 року зареєстрований у виконавчому комітеті Центрально-Міської районної ради як фізична особа-підприємець. Однак, приховала даний факт, про що позивачем було складено акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Отже, враховуючи, що відповідачка не повідомила позивача про такий факт, з урахуванням того, що відсутні будь-які дані про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд приходить до висновку, що наявні ознаки надання неправдивих відомостей відповідачкою під час складення заяви про надання статусу безробітної. Тому, у зв'язку із тим, що наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 152 від 23.06.2011 року «Про реорганізацію Криворізького міського центру зайнятості» була проведена реорганізація, зокрема, Центрально-Міського районного центру зайнятості шляхом злиття з Криворізьким міським центром зайнятості, Криворізький міський центр зайнятості звертається до суду за захистом порушених прав, інтересів чи свобод із позовними вимогами про стягнення незаконно отриманої відповідачкою допомоги по безробіттю у сумі - 1 685, 71 грн. у період з 18.08.2011 року по 16.09.2011 року.

Так, відповідно до п. 8 вищевказаного Порядку, у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд приходить до висновку, що загальна сума незаконно отриманої відповідачкою допомоги по безробіттю становить - 1 685, 71 грн. та залишається несплаченою.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи вказана сума коштів відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати коштів під час судового розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1 685, 71 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості (ідентифікаційний код юридичної особи - 21908407) кошти у розмірі - 1 685, 71 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять гривень 71 копійка) на р/р - 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО - 21908407, МФО - 805012.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко