Court ruling № 33154921, 28.08.2013, Chernihiv Regional Court of Appeal

Справа № 734/1378/13-ц Провадження № 22-ц/795/2006/2013 Головуючий у I інстанції -Бузунко О. А. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М.при секретарі:Примачок Ю.О,за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Козелецького районного суду від 18 липня 2013 року по справі за позовом Глухівського медичного училища до ОСОБА_5 про відшкодування вартості навчання,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги.

Рішенням Козелецького районного суду від 18 липня 2013 року позовні вимоги задоволені.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Апелянт посилається на те, що Глухівське медичне училище, як виконавець державного замовлення, не уповноважене звертатись з позовом до суду про стягнення на користь державного чи місцевого бюджету вартості навчання, оскільки воно не є державним замовником та розпорядником бюджетних коштів і не має відповідних повноважень. Апелянт вказує на те, що вона за контрактом проходить військову службу, але вказаним обставинам суд не дав належної оцінки. Апелянт зазначає, що вона була зарахована на навчання до державного навчального закладу на бюджетну форму навчання в 2007році, але регламентована Законом України «Про вищу освіту» трьохстороння угода між замовником, керівником навчального закладу та нею, як випускником, не укладалась. Апелянт посилається на те, що відсутній механізм визначення та відшкодування випускниками вартості навчання. Апелянт вказує на те, що Конституція України гарантує право на безоплатність освіти; а використання примусової праці забороняється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_5 згідно з наказом директора Глухівського медичного училища № 49-у від 01 серпня 2007 року «Про зарахування до числа студентів» зарахована до числа студенів на місце державного замовлення по спеціальності «Лікувальна справа».

01 вересня 2007 року між Глухіським медичним училищем та ОСОБА_5 була укладена типова угода про підготовку фахівця з вищою освітою.

Згідно умов типової угоди Глухівське медичне училище зобов'язалося забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою; після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації забезпечити місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, а ОСОБА_5 зобов'язалася оволодіти всіма видами професійної діяльності; після закінчення вищого навчального закладу прибути на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання.

ОСОБА_5 після завершення навчання здобула кваліфікацію фельдшера та відповідачці 28 лютого 2011 року був виданий диплом молодшого спеціаліста.

Відповідно до повідомлення про направлення на роботу № 38 від 28 лютого 2011 року ОСОБА_5 була направлена на роботу до Кролевецької ЦРЛ Сумської області.

Відповідно до наказу головного лікаря Кролевецькій ЦРЛ № 48 від 14 березня 2011 року ОСОБА_5 прийнята на роботу сестрою медичною палатною інфекційного відділення Кролевецької ЦРЛ.

Згідно з наказом головного лікаря Кролевецької ЦРЛ Сумської області № 68 від 11 квітня 2011 року ОСОБА_5 була звільнена з займаної посади за власним бажанням.

Згідно з розрахунком Глухівського медичного училища витрати на навчання відповідачки становлять 29 617 грн.; вказаний розрахунок в ході розгляду справи не оспорювався.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка, як випускник вищого навчального закладу, що навчалась за державним замовленням, після закінчення навчання мала відпрацювати за направленням три роки, але свого обов»язку не виконала, а тому має відшкодувати повну вартість навчання.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з приписами законодавства та матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що Глухівське медичне училище не уповноважене звертатись з позовом до суду про стягнення на користь державного чи місцевого бюджету вартості навчання, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки навчальний заклад є комунальним закладом, фінансування його проводиться за рахунок бюджетних коштів і за умовами укладеної між сторонами угоди відповідачка зобов»язалась відшкодувати витрати по навчанню.

Доводи апелянта про те, що вона за контрактом проходить військову службу, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки відповідачка проходить службу за контрактом і цей період не повинен зараховуватися в передбачений угодою термін роботи.

Доводи апелянта про те, що вона була зарахована на навчання до державного навчального закладу на бюджетну форму навчання в 2007році, але регламентована Законом України «Про вищу освіту» трьохстороння угода між замовником, керівником навчального закладу та нею, як випускником, не укладалась, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки після закінчення навчання навчальний заклад виконав свої зобов»язання щодо працевлаштування відповідачки.

Доводи апелянта про те, що відсутній механізм визначення та відшкодування випускниками вартості навчання не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки позивачем наданий розрахунок понесених витрат, який є обгрунтованим та в ході розгляду справи відповідачкою

не оспорювався.

Доводи апелянта про те, що Конституція України гарантує право на безоплатність освіти, а використання примусової праці забороняється, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки підставою позову є невиконання відповідачкою договірних зобов»язань.

Посилання апелянта на те, що постановою КМУ № 511 від 17 липня 2013 року внесені зміни до постанови КМУ від 22 серпня 1996 року № 992 « Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» і на даний час в трирічний термін роботи за призначенням зараховується термін служби за контрактом у Зброєних Силах Ураїни не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки дія постанови КМУ № 511 від 17 липня 2013 року поширюється на правовідносини, що виникли після набрання нею чинності, і вказаний нормативний акт не містить посилання на те, що його дія поширюється на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 18 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: