№ 33123176, 21.08.2013, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 р. Справа № 802/3393/13-а

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Іллінецької МДПІ про стягнення заборгованості перед бюджетом з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що станом на 30.06.2013 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 2180,95 грн. внаслідок несплати єдиного податку. Дану заборгованість відповідач в добровільному порядку не погашає, в зв'язку з чим даний позов заявлено до суду.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження в силу статті 183-2 КАС України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 01.08. 2013 року судом направлялась відповідачеві за адресою реєстрації відповідача, відповідач отримав ухвалу 08.08.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, заперечення проти позову не надіслав.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований Липовецькою районною державною адміністрацією 30.08.2010 року.

Пунктом 291.3 ст. 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Судом встановлено, що відповідач обрав спрощену систему оподаткування, подавши 25.01.2012 року відповідну заяву (а. с. 11).

Як вбачається з заяви, від 01.01.2012 року ФОП ОСОБА_1 відноситься до другої групи платників єдиного податку зі ставкою єдиного податку 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал. Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність згідно цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Судом встановлено, що відповідач, починаючи з січня 2012 року не виконував обов'язок зі сплати податків. Згідно даних облікової картки ФОП ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку в сумі 2180,95 грн.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом суб'єкта господарювання.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" здійснюють податкові інспекції та у випадках, визначених законом, мають право звертатися до суду.

З метою погашення податкового боргу, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ф" № 92-19 від 20.02.2013 року (а. с. 4), яка ним отримана 20.02.2013 року. Проте, вказана податкова вимога залишилась без виконання.

Суд зауважує, що повторна вимога про сплату недоїмки відповідачу не надсилалась. Вказане відповідає приписам п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашення підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Беручи до уваги те, що суму заборгованості в розмірі 2180,95 грн. відповідач не сплатив, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 2180,95 грн. (дві тисячі сто вісімдесят гривень дев'яносто п'ять копійок) по єдиному податку з фізичних осіб на користь Липовецької міської ради Вінницької області ( р/р 31517970700274, платіж 18050400, код одержувача 37336986 - банк ГУДК У у Вінницькій області, МФО 802015).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Загороднюк Андрій Григорович