Court ruling № 33116786, 20.08.2013, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 97339/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Верховина» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Верховина» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

15 вересня 2010 року державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила, уточнивши позовні вимоги, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Верховина» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «Верховина») податковий борг у сумі 169615,87 грн. на користь державного бюджету.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року вказаний позов у справі № 2а-8254/10/1370 було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ТОВ «Будівельна компанія «Верховина» просить зазначене судове рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач не отримував жодного податкового повідомлення-рішення та не міг оскаржити його у судовому порядку, а тому сума податкового зобов'язання є неузгодженою. Зазначає, що розгляд даної справи відбувся без участі представника відповідача, чим його було позбавлено права на захист.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у Залізничному районі м. Львова, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки факт наявності спірного боргу відповідача є доведеним, однак, на час постановлення судом рішення залишається непогашеним, адміністративний позов про його примусове стягнення підлягає задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Як передбачено пп. 4.2.1. п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що станом на 21.12.2010 року ТОВ «Будівельна компанія «Верховина» має заборгованість до бюджету в сумі 169615,87 грн. Дана заборгованість виникла в результаті несплати задекларованих платежів, а саме з податку на прибуток підприємства, з податку на додану вартість, а також на підставі акту перевірки від 23.12.2009 року № 3176/23-2/32893792, за результатами якої встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 18192,00 грн. та по податку на додану вартість на суму 18091,00 грн., та акту перевірки від 13.04.2010 року № 891, за результатами проведення якої встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання. Крім того, за відповідачем рахується заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

На підставі зазначених актів перевірок ДПІ у Залізничному районі м. Львова були винесені податкові повідомлення-рішення та виставлено першу податкову вимогу та сформовано другу податкову вимогу (а.с. 17-19, 22).

Як слідує з матеріалів справи, ДПІ у Залізничному районі м. Львова відповідачу направлялись податкові повідомлення-рішення від 30.12.2009 року, які отримані директором ОСОБА_1 11.01.2010 року, податкові повідомлення рішення від 02.02.2010 року, які отримані 11.02.2010 року (а.с. 17-19), а також перша податкова вимога від 24.02 2010 року отримана ОСОБА_1 26.02.2010 року (а.с. 22).

Таким чином, твердження апелянта про те, що ні податкових повідомлень-рішень, ні податкових вимог відповідач не отримував спростовується матеріалами справи.

Дані податкові повідомлення-рішення та зазначені податкові вимоги відповідачем не оскаржувались і в матеріалах справи відсутні докази такого оскарження.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Верховина» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року у справі № 2а-8254/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба