Court ruling № 33060433, 06.08.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/18976/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010 року по справі № 2а-12037/10/4/0170 за позовом Навчально-спортивної бази «Динамо» фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в м. Феодосії до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Навчально-спортивна база «Динамо» фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в м. Феодосії звернулась до суду з позовною заявою до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.05.2010 року №0003471503/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на землю у загальній сумі 63352,93 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з Актом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 30.04.2010 року №769/15-3/04605409 про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) про відсутність у Навчально-спортивної бази «Динамо» фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в місті Феодосії пільги податкового зобов'язання з земельного податку у загальному розмірі 60336,12 грн. У податковому розрахунку з податку на землю за 2010 рік позивач самостійно визначив податкове зобов'язання з цього податку, застосувавши 100% пільгу по його сплаті за частину земельних ділянок (99,8% до загальної суми податку), що на думку відповідача свідчить про порушення позивачем положень пункту 1 статті 7, пункту 4 статті 12 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (далі Закон №2535-XII).

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що порушення податковим органом порядку визначення суми податкового зобов'язання є підставою для визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій обмежились лише встановленням факту проведення перевірки відповідачем з порушенням порядку визначення суми податкового зобов'язання, а отже, відсутністю в нього можливості встановлення порушення позивачем норм чинного законодавства у межах спірних правовідносин.

Разом з тим, у процесі розгляду даної справи, судами не було надано правової оцінки законодавчо врегульованій процедурі здійснення контролю за порядком оподаткування земельним податком, та, відповідно, не з'ясовано правову природу такої перевірки в комплексі.

У процесі розгляду даної справи, відповідно до вимог статті 70 КАС України, судам необхідно було витребувати та, відповідно, дослідити докази, на які посилається відповідач, як на законну підставу визначення позивачу спірної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, слід зазначити, що суто формальні порушення щодо порядку проведення перевірок контролюючим органом, навіть за умови їх наявності, не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за умов доведеності фактів порушення норм законодавства особою, що перевіряється.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим задовольнити частково.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010 року по справі № 2а-12037/10/4/0170 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.Судді (підпис)Рибченко А.О. (підпис)Степашко О.І.