№ 33042272, 19.08.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/6799/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року

17год.11хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю.

Від відповідача: Кацмаза О.А. - за довіреністю.

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання дій незаконними, скасування вказівок, стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд: визнати незаконними дії Південної митниці; скасувати вказівки №26 від 31.07.2012р., №33 від 28.08.2012р., №40 від 01.10.2012р., в частині, що стосується ОСОБА_1; стягнути на корить позивача матеріальну шкоду у розмірі 6846,18грн.; стягнути на корить позивача моральну шкоду у розмірі 100000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржених вказівок, які прийняті без згоди позивача, без урахування його сімейного стану, без будь-якої оперативної необхідності. З оскарженими вказівками позивача не було належним чином ознайомлено. Позивач зазначає про наявність труднощів у переїзді до нового місця роботи згідно вказаних вказівок та на порушення цим техніки безпеки та Закону України «Про охорону праці». Також, позивач наголошує на нанесенні йому відповідачем матеріальних збитків та моральної шкоди, у зв'язку із незаконним переведенням його в іншу місцевість в порушення ст.32 КЗпП України (митний пост «Платоново»).

Відповідач у запереченнях на позов вказує на безпідставність позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений із посадовою Інструкцією головного інспектора оперативного сектора №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Південної митниці та згідно п.п.2.7, 2.32 цієї Інструкції, а також відповідно до ст.ст.4,5,6 Дисциплінарного статуту митної служби України зобов'язаний точно і в термін виконувати вказівки, накази та розпорядження керівництва; жодним розпорядчим документом не встановлено постійним місцем роботи головного інспектора оперативного сектору №2 виключно митні пости «Кучурган» та «Роздільна»; скерування ОСОБА_1 до митного поста «Платонове» викликано оперативною необхідністю (проведенням оперативних заходів). Переміщення ОСОБА_1 на роботу в іншу місцевість не є переведенням на іншу роботу з огляду ч.2 ст.32 КЗпП України та не потребувало згоди позивача, оскільки робота потребує роз'їздів в межах зони діяльності Південної митниці. Позивач відмовився від ознайомлення із вказівками та іншими документами. Грошові вимоги позивача не підтверджені належними доказами.

Третя особа заперечення на позов не надала, її представник у судові засідання не з'явився.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що наказом Південної митниці від 02.04.2012р. №480-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного інспектора оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці.

Як вбачається з матеріалів справи, вказівкою заступника начальника Південної митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 31.07.2012р. №26, з метою виявлення, припинення й профілактики порушень митного законодавства, запобігання таким правопорушенням, надання з цією метою методичної та практичної допомоги у межах компетенції оперативного відділу, взаємодії з підрозділами органу охорони державного кордону, правоохоронними органами та контрольними службами, з митними органами суміжних держав при здійсненні відповідно до законодавства спільного контролю в пунктах пропуску на митному кордоні для залучення до проведення оперативних заходів ОСОБА_1 на період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. направлено на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці (п.3 вказівки).

Вказівкою від 28.08.2012р. №33 заступника начальника Південної митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, з метою виявлення, припинення й профілактики порушень митного законодавства, запобігання таким правопорушенням, надання з цією метою методичної та практичної допомоги у межах компетенції оперативного відділу, взаємодії з підрозділами органу охорони державного кордону, правоохоронними органами та контрольними службами, з митними органами суміжних держав при здійсненні відповідно до законодавства спільного контролю в пунктах пропуску на митному кордоні для залучення до проведення оперативних заходів ОСОБА_1 на період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. направлено на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці (пункт 3).

Вказівкою від 01.10.2012р. №40 заступника начальника Південної митниці - начальника служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, з метою виявлення, припинення й профілактики порушень митного законодавства, запобігання таким правопорушенням, надання з цією метою методичної та практичної допомоги у межах компетенції оперативного відділу, взаємодії з підрозділами органу охорони державного кордону, правоохоронними органами та контрольними службами, з митними органами суміжних держав при здійсненні відповідно до законодавства спільного контролю в пунктах пропуску на митному кордоні, а також поза місцем розташування пунктів пропуску через державний кордон або поза місцем і часом здійснення митного оформлення чи проведення підготовчих дій до таких порушень в прикордонних районах для залучення до проведення оперативних заходів ОСОБА_1 на період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. направлено на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці (п.п.1.3 п.1).

Не погоджуючись з правомірністю переміщення для виконання службових обов'язків на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці зазначеними вище вказівками, ОСОБА_1 звернувся зі скаргами до Південної митниці та до ДМС України, які залишені без задоволення листами від 21.08.2012р. №13/42-01/18171/Г-59 та від 05.10.2012р. №13/1-2112. Згідно вказаних листів Південної митниці та ДМС України порушень законодавства з боку посадових осіб Південної митниці не встановлено.

Наголошуючи на протиправності оскаржених вказівок, ОСОБА_1 звернувся до суду.

На думку суду, в діях Південної митниці відсутні порушення прав позивача, оскаржені вказівки прийняті в межах законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з огляду наступного

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст.329 МК України з метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю.

Згідно зі ст.543 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.

Відповідно п.10 ч.2 ст.544 МК України реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання, зокрема, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України

Згідно зі ст.546, ст.547 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України. Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України. У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости). Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Відповідно до Класифікатору митних органів, їх структурних підрозділів, митних організацій, спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України (додаток 1 до наказу Державної митної служби України 31.05.2012р. №300) зоною діяльності Південної митниці є Одеська область.

Згідно з п.1.6 Положення про оперативний сектор №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці, затвердженого Наказом Південної митниці від 20.09.2012р. №806, сектор №2 здійснює свою діяльність в зоні діяльності Південної митниці, за виключенням м.Одеса, м.Іллічівськ, Овідіопольського та Комінтернівського районів Одеської області, відповідно до планів роботи Міністерства фінансів України, Держмитслужби України, Південної митниці та плану роботи служби, вказівок на проведення оперативно пошукових заходів, які затверджуються в установленому Держмитслужбою України порядку. За рішенням начальника служби посадові особи сектору у разі оперативної потреби можуть бути тимчасово переміщені на інші ділянки місцевості, в межах зони діяльності митниці

Відповідно до ст.ст.4, 5, 6 Дисциплінарного статуту митної служби України» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) кожна посадова особа митної служби зобов'язана: додержуватися Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України; додержуватися порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби. Посадові особи митної служби під час виконання службових обов'язків діють у межах закону та інших нормативно-правових актів України і підпорядковуються своїм прямим, у тому числі безпосереднім, керівникам. Прямі керівники у митних органах усіх рівнів можуть давати розпорядження чи видавати накази, які є обов'язковими для виконання підлеглими, тільки в межах наданих їм повноважень. Розпорядження чи наказ, яким ставиться завдання посадовій особі митної служби, є формою реалізації службових повноважень прямого керівника, згідно з якими він визначає мету і предмет завдання, строк його виконання та відповідальну особу, якій належить його виконати. Розпорядження можуть даватися як в усній, так і у письмовій формі. Накази видаються тільки у письмовій формі.

З вказаного вбачається, що вказівки №26 від 31.07.2012р., №33 від 28.08.2012р., №40 від 01.10.2012р. видані заступником начальника Південної митниці - начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Позивача було направлено для залучення до проведення оперативних заходів на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці, тобто в межах зони діяльності Південної митниці та, зокрема, оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці. Будь-яких порушень прав позивача вказаними вказівками Південною митницею не допущено.

Під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 як головний інспектор оперативного сектора №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці повинен керуватися, зокрема, Посадовою інструкцією головного інспектора оперативного сектора №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці, затвердженою начальником Південної митниці 02.04.2012р. З вказаною посадовою інструкцією позивача було ознайомлено під підпис 02.04.2012р.

Відповідно до п.1.4, п.1.5 Посадової інструкції основною метою діяльності головного інспектора сектору № 2 є здійснення заходів по забезпеченню реалізації митної політики України, зокрема, у сфері захисту економічних інтересів держави, боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил. Головний інспектор сектору № 2 у своїй діяльності керується законодавством України, наказом Державної митної служби України, Південної митниці, положеннями про службу, відділ, цією посадовою інструкцією.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.4 Посадової інструкції передбачено, що головний інспектор зобов'язаний забезпечувати реалізацію митної політики України, зокрема, у сфері захисту економічних інтересів держави, боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил в межах компетенції відділу; здійснення виявлення, розкриття, припинення й профілактику порушень митного законодавства, запобігання таким правопорушенням в межах компетенції відділу; також забезпечення в межах компетенції відділу проведення заходів з виявлення, розкриття та припинення порушень митного законодавства на основі здійснення аналітично-пошукової роботи, спрямованої на виявлення способів і механізмів незаконного переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, вивчення закономірностей у цьому процесі.

Відповідно до п.2.7 Інструкції головний інспектор зобов'язаний точно і в термін виконувати вказівки, розпорядження і накази заступника та начальника відділу, заступників начальника служби , начальника служби, начальника митниці і керівництва Держмитслужби.

Оскарженими вказівками позивача було направлено для виконання службових обов'язків саме в межах компетенції відділу, як то визначено у 2.1, 2.2, 2.4 Посадової інструкції.

Отже залучення позивача до проведення оперативних заходів на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці, не може вважатися виходом за межі повноважень, порушенням прав позивача як особи, що займає посаду головного інспектора оперативного сектора №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці.

Наявність будь-яких протиправних мотивів направлення позивача до іншого місця роботи (про які він зазначає у позовній заяві), окрім необхідності залучення до виконання оперативних заходів, судом не встановлено, його твердження про упередженість керівництва стосовно нього не знайшли об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються, зокрема, й фактом направлення на вказаний напрямок в межах зон діяльності ще декількох осіб, крім позивача.

Позивач, посилаючись на необхідність погодження з ним будь-яких переміщень по службі, посилається на норму ст.32 КЗПП України, проте відповідно до ч.2 ст.32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Крім того, норми трудового законодавства застосовуються з урахуванням вимог спеціальних законів, що мають предметом правового регулювання відносини публічної служби, в даному випадку - норми ст.ст.4,5,6 Дисциплінарного статуту митної служби України, які мають пріоритет.

Територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо протиправних дій Південної митниці та неправомірності оскаржених вказівок. За результатами розгляду вказаного звернення Територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області складено акт №15-01-034\0932 від 14.11.2012р., в якому досліджена, зокрема, правомірність вказівок №26 від 31.07.2012р., №33 від 28.08.2012р., №40 від 01.10.2012р., та будь-яких порушень з боку Південної митниці норм КЗпП України у зв'язку із їх виданням не встановлено.

Не приймаються до уваги твердження позивача щодо неознайомлення його з вказівками №26 від 31.07.2012р., №33 від 28.08.2012р., №40 від 01.10.2012р., з огляду на повідомлення його про зазначені вказівки головним інспектором оперативного сектора № 2 оперативного відділу СБК та ПМП Південної митниці Осадчим В.І., про що складені відповідні доповідні записки. Крім того, про ознайомлення позивача з вказівками свідчить те, що він своєчасно прибував до місця несення служби, визначеного вказівками.

Щодо посилання позивача на позбавлення його можливості дістатися до місця роботи з огляду на заборону користуватися приватним автотранспортом для службових цілей, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 наказу Південної митниці "Про вдосконалення роботи з питань охорони праці" від 19.07.2012р. № 618 посадовим особам Південної митниці заборонено використовувати приватний автотранспорт в службових цілях. Однак, на думку суду, ця заборона стосується саме використання приватного автотранспорту в службових цілях у робочий час та під час виконання своїх службових обов'язків. Використання приватного автотранспорту поза робочим часом для прибуття до місця несення служби не підпадає під дію наказу Південної митниці від 19.07.2012р. №618 та не суперечить його змісту.

Щодо посилання на викрадення особистого митного забезпечення позивача та бездіяльність відповідача з цього приводу, судом встановлено наступне.

Як вбачається з листа ДМС України від 05.10.2012р. №13/1-2112, зважаючи на призначення ОСОБА_1 на іншу посаду, яка не передбачає використання в роботі особистого митного забезпечення, Південною митницею було видано наказ від 29.02.2012р. №307-к „Про зміну статусу особистого митного забезпечення", відповідно до якого, особистому митному забезпеченню ОСОБА_1 було присвоєно статус „Тимчасово не діє" та зобов'язано позивача здати зазначене особисте митне забезпечення на склад митниці. У зв'язку з відмовою здавати на склад митниці особисте митне забезпечення, у відповідності до абз. 2 розділу 5 Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.11.1998р. №723, особисте митне забезпечення ОСОБА_1 було здано на склад Південної митниці 01.03.2012р. за накладною №105-в. Вказані обставини не були заперечені позивачем під час судового розгляду справи.

З огляду на правомірність оскаржених вказівок та відсутність порушень трудових прав позивача, не підлягають задоволенню його вимоги щодо стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Не підлягає задоволенню й вимога про стягнення з відповідача 690грн. за відрядження до митного поста «Платонове», з огляду на викладене вище, з урахуванням того, що сектор №2 здійснює свою діяльність в зоні діяльності Південної митниці (Одеська область) та залучення ОСОБА_1 до проведення оперативних заходів на Котовський напрямок в зоні діяльності митного поста «Котовськ», «Платонове» Південної митниці не може вважатися службовим відрядженням в розумінні приписів чинного законодавства.

Суд в цілому погоджується із мотивами заперечень проти позову по суті заявлених вимог, викладеними Південною митницею в відзиві на позов.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В межах даної справи відповідачем повністю спростована підставність позовних вимог ОСОБА_1; в свою чергу, позивачем не надано доказів та не обґрунтовано порушення його прав діями відповідача та оскарженими вказівками.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання дій незаконними, скасування вказівок, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2013р.

Суддя М.М. Аракелян

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання дій незаконними, скасування вказівок, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

19 серпня 2013 року.