№ 33012632, 14.08.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5251/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року №0001802210, №0001812210, №0001822210,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року №0001802210, №0001812210, №0001822210.

Відповідно до довідки секретаря судових засідань (а.с.111) до залу судового засідання №16 Одеського окружного адміністративного суду на визначений час прибув представник позивача, відповідач не з'явився, але був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи (підпис представника на обкладинці справи), ніяких клопотань від нього не надходило, судом поставлено на обговорення питання щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, представник позивача не заперечував, а тому згідно ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне.

На підставі наказу керівника ДПІ на проведення перевірки від 15.05.2013 року №1364 посадовими особами відповідача в період з 16.05.2013 року по 21.05.2013 року була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства про взаємовідносинах з ТОВ «СКРАП-МЕТ» за весь період діяльності.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №3067/22-1/30817353 від 28.05.2013 року (а.с.26-43), на підставі якого було встановлено завищення валових витрат позивача, в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств на суму 2116711,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем положень п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та податку на додану вартість за І квартал 2011 року на суму 63294,00 грн., у зв'язку із порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 05.06.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0001802210 (а.с.23) про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 2116711,00 грн., штрафним санкціям на суму 1,00 грн., №0001812210 (а.с.24) про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 63294,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. та №000182210 (а.с.25) про нарахування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.

Представник позивача не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішенням оскільки вважає, що операції по поставці позивачу товарів та послуг з боку контрагента ТОВ «СКРАП-МЕТ» підтверджені наданими суду первинними бухгалтерськими документами, мали фактичний характер, а тому позивач правомірно сформував суми податкового кредиту у вказаних податкових періодах на підставі факту проведення оплати вартості товарів та послуг, в тому числі ПДВ та отримання від постачальників податкових накладних на і суми.

Представник відповідача - ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС зазначив, що хоча суми ПДВ за вказані податкові періоди й була формально сплачена та підтверджена наявними документами, але фактичних доказів поставки товарів (послуг) позивачу його контрагентами надано не було ні під час проведення перевірки ні на теперішній час, при цьому матеріали зустрічних перевірок з контрагентами позивача за господарськими операціями, підтверджують позицію посадових осіб органу ДПС щодо сумнівів товарності вказаних операцій, що позбавляло позивача право на формування валових витрат у відповідних податкових періодах.

Розглянувши оскаржені акти суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах

повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту та подальшому бюджетному відшкодуванню, податковий орган враховував наступні норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року за №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями): п.5.1 ст.5 «Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності»; п.5.2 до складу валових витрат включаються: п.п.5.2.1 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг); п.1.32 ст.1 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи; п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 «… не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку…».

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до приписів ч.4,5 ст.11 КАС України судом під час офіційного з'ясування обставин справи досліджувалось питання щодо товарності угод за якими позивач формував податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах.

Так, між позивачем та ТОВ «СКРАП-МЕТ» були укладені договори поставки та підряду від 01.01.2011 року №01/01-М (а.с112-113) та від 01.04.2011 року №0404-П (а.с.88-90) фактичне виконання якого підтверджується актами прийняття виконаних будівельних робіт, ліцензією ТОВ «ВТОРРЕСУСИ» на право здійснення операцій по заготовці, переробки металобрухту чорних металів Серія АГ №578827 від 02.08.2011 року, видаткові накладні на відпуск лому чорних металів, податковими накладними на всю суму оплаченої вартості виконаних робіт (а.с.91-108).

Фактичне надання послуг, поставка товарів та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ, надавало право позивачу сформувати валові витрати та податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Податковий орган вважає зазначені вище докази недостатніми для підтвердженням фактичного виконання укладених позивачем договорів поставки товарів та виконання підрядних робіт.

Але такий висновок посадових осіб органу ДПС України є помилкових з наступних підстав:

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.70 КАС України.

Представником відповідача в підтвердження факту неможливості укладання та виконання вказаних договорів від імені ТОВ «СКРАП-МЕТ» наданий висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ Київської області від 29.11.2012 року №649.

Однак, вказаний висновок підтверджує лише ту обставину, що підпис від імені директора підприємства ТОВ «СКРАП-МЕТ» ОСОБА_1 йому не належить лише на засновницьких документах ТОВ «СКРАП-МЕТ» та ТОВ «ОПТ СЕРВІС УКРАЇНА».

Вказані по цій справі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «СКРАП-МЕТ» не були предметом цього дослідження, а тому обставина щодо їх неналежного оформлення чи підробки не є встановленою у визначеному законом порядку.

Відносно застосованих штрафних санкцій рішенням від 05.06.2013 року №000182210 в розмірі 510,00 грн. за порушення п.44.3,44.5,44.6 ст.44 ПК України слід зазначити, що позивач не міг виконати вимогу податкового органу про надання первинних документів для проведення перевірки на запит від 29.12.2012 року №55345/10/22-121/37 (а.с.82) з огляду на те, що вказані документи були вилучені у позивача під час проведення обшуку 06.11.2012 року, що підтверджується даними протоколу обшуку (а.с.11-22) та листом позивача на адресу ДПІ від 20.05.2013 року №20/05/13/А (а.с.81), що виключає наявність в діях позивача складу адміністративно-господарського проступку, відповідальність за який передбачена п.121.1 ст.121 ПК України.

В судовому засіданні представником відповідача не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ «СКРАП-МЕТ», в зв'язку із чим, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що надані ним письмові докази є достатніми для доведення факту постачання товарів та послуг його контрагентом, що підтверджується відповідними документами, висновок податкового органу про безтоварність цих угод є помилковим, а тому прийняті ним податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 05.06.2013 року №0001802210, №0001812210, №0001822210.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.