Court ruling № 33009697, 14.08.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 серпня 2013 року Справа № 904/3069/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Губенко Н.М., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В."на рішення та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013у справі№ 904/3069/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В."до Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України" простягнення 400864,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В." до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 904/3069/13 Господарського суду Дніпропетровської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а в п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Листом Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 07.02.2012 року №06-08/512-1512 Вищому господарському суду України повідомлено наступні реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

Рахунок отримувача: 31211254700007

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача: 820019

Код класифікації доходів бюджету: 22030004

Символ звітності 254

Призначення платежу: "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070).

Як зазначено у п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Проте, як встановлено колегією суддів, у доданому до касаційної скарги платіжному дорученні № 1977 від 23.07.2013 про сплату судового збору в розмірі 2372,14 грн. в графі "призначення платежу" не зазначено код класифікації доходів бюджету та символ звітності банку, а також не вказана назва суду, за подання скарги до якого сплачено збір.

Таким чином, зазначене платіжне доручення не свідчить про сплату судового збору у встановленому порядку.

Пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В." на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 904/3069/13 Господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Н. Губенко