Decision № 32944780, 12.08.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.13р. Справа № 904/5658/13

За позовом Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Міністерства Надзвичайних Ситуацій України, м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Дніпропетровський метрополітен", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Галкін М.Г., дов. б/н від 21.07.2013 року, представник;

від відповідача: Людоговський М.М., дов. № 01 від 03.01.2013 року, представник; Грицюк А.Г., дов. № 04 від 03.01.2013 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Міністерства надзвичайних ситуацій України звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з Комунального підприємства "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради суму заборгованості в розмірі 329 092,39 грн., із яких сума основного боргу - 325 600,00 грн., пеня - 1 872,20 грн., 3% річних - 1 538,79 грн., індекс інфляції - 81,40 грн., судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування № 2 від 01.04.2008 року в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Представник позивача наголошував на задоволені позову.

Відповідач у відзиві проти стягнення основного боргу не заперечує, але заперечує щодо стягнення штрафних санкцій. У відзиві зазначає про фактичне існування спірної суми заборгованості перед позивачем, яка утворилась в зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача надав до суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи, до якого долучена виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну найменування позивача на Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Міністерства Надзвичайних Ситуацій України, м. Дніпропетровськ (Дніпропетровський ВГРЗ) (далі - виконавець, позивач) та Комунальним підприємством "Дніпропетровський метрополітен" (далі - замовник, відповідач), м. Дніпропетровськ було укладено договір № 2 від 01.04.2008 року на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування (далі - Договір).

Предметом Договору є постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування виконавцем замовника, проведення профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру згідно вимог нормативних документів; організація та виконання за викликом замовника підрозділами Дніпропетровського ВГРЗ невідкладних заходів в умовах НС з метою рятування людей, надання допомоги потерпілим, захисту матеріальних цінностей, локалізації та ліквідації наслідків НС, виконання інших робіт, що потребують застосування спеціального аварійно-рятувального оснащення і відповідної кваліфікації особового складу виконавця, на об'єктах замовника.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що для виконання доручених обов'язків виконавець забезпечує:

-цілодобове оперативне чергування відділень і командного складу загону, готових до негайного виконання робіт за призначенням на об'єктах замовника;

-оснащення відділень устаткуванням відповідно до табелю мінімального оснащення забезпечення його належного стану;

-доставку відділень на аварійний об'єкт в нормативний час, відповідно до Статуту ведення аварійно-рятувальних робіт;

-надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілим в осередку аварії, надзвичайної ситуації в до госпітальний період;

-комплектування особовим складом, що відповідає вимогам кваліфікаційної підготовленості і професійної придатності, в чисельності відповідно до нормативів обслуговування, визначених планами ліквідації аварій /ПЛА/;

-обов'язкове тренування особового оперативного складу згідно з програмами з метою підтримання відповідного кваліфікаційного рівня та професійної придатності;

-нагляд і контроль за фактичним станом підготовленості обслуговуваних об'єктів до ліквідації НС, згідно вимогам, зафіксованим ПЛА та іншими нормативними документами.

Згідно з п. 3.8 Договору замовник зобов'язався оплачувати відповідно до умов договору постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування виконавцем замовника.

Відповідно п. 4.1. Договору вартістю постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування Дніпропетровського ВГРЗ згідно з калькуляцією, що додається до Договору і становить 293 040,00 грн (двісті дев'яносто три тисячі сорок грн. 00 коп.) без ПДВ.

Перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 32 560,00 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 00 коп.) без ПДВ в термін до 25 числа місяця, що слідує за звітним, згідно наданими виконавцем рахунками та актами виконаних робіт за договором. (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.6.2. Договір вступає в силу з моменту підписання договору обома сторонами.

Аварійно-рятувальне обслуговування припиняється при підтвердженому у встановленому порядку факту відсутності потенційної техногенної небезпеки об'єкту замовника (п. 6.3 Договору).

На виконання умов Договору позивачем, з урахуванням уточнень позовних вимог, у період з березня 2013 року по червень 2013 року були надані послуги з постійного і обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування, що підтверджується наявними у справі актами виконаних робіт.

В свою чергу відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед останнім, з урахуванням уточнень позовних вимог, в розмірі 325 600,00 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що при несвоєчасних розрахунках за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення та не може перевищувати дві облікові ставки Національного банку України.

За несвоєчасну оплату наданих послуг за постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 872,20 грн.

Відповідач просить зменшити розмір пені, оскільки основною причиною порушення зобов'язань є тяжкий фінансовий стан підприємства. КП "Дніпропетровський метрополітен" є підприємством електричного транспорту, яке працює за регульованим тарифом на перевезення пасажирів та більшу частину своїх коштів отримує з бюджету Дніпропетровської міської ради (Замовник перевезень пасажирів згідно Закону України "Про міський електричний транспорт"). КП "Дніпропетровський метрополітен" всі роки свого існування є планово збитковим підприємством. Збиток КП "Дніпропетровський метрополітен" за 2011 рік становить 5454,00 тис.грн., за 2012 рік - 10186,00 тис.грн. (копія звіту про фінансові результати підприємства міститься в матеріалах справи). Згідно акту звіряння розрахунків з надання субсидії на покриття збитків у зв'язку з регулюванням цін на послуги метрополітену між Департаментом транспорту та зв'язку ДМР і КП "Дніпропетровський метрополітен" Дніпроптеровської міської ради на користь КП "Дніпропетровський метрополітен" не були перераховані. Закладені в бюджет м. Дніпропетровська на 2013 рік кошти на регулювання тарифу метрополітену надаються КП "Дніпропетровський метрополітен" частково із значним запізненням і цим дезорганізується фінансово-господарська діяльність метрополітену (копії рахунків КП "Дніпропетровський метрополітен" до платника - Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради за березень, квітень та травень 2013, копії виписок із особового рахунку метрополітену в ПАТ КБ "Земельний капітал" містяться в матеріалах справи). Відповідач подав докази неможливості виконання претензійно - позовної роботи через ненадходження грошових коштів і просить визнати причини порушення зобов'язань виключними, які залежать від несвоєчасного фінансування підприємства та зменшити розмір пені.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 25% від належної до стягнення суми, що буде становити пеню в розмірі 1 404,15 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1 538,79 грн., інфляційні витрати в розмірі 81,40 грн., які підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, сума основного боргу складає 325 600,00 грн., пеня - 1 404,15 грн., 3% річних - 1 538,79 грн., індекс інфляції - 81,40 грн., які підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню.

В судовому засіданні представник відповідача надав заяву про розстрочку виконання рішення на 6 місяців. Представник позивача не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи звернення відповідача з заявою про розстрочення виконання рішення суду, його доводи, наведені в заяві, суд вбачає за можливе задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116,121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 8; ЄДРПОУ 21927215) на користь Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (49128, м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 136; ЄДРПОУ 33974259) суму основного боргу в розмірі 325 600,00 грн. (триста двадцять п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.), пеня в розмірі 1 404,15 грн. (одна тисяча чотириста чотири грн. 15 коп.), 3% річних в розмірі 1 538,79 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім грн. 79 коп.), інфляційні витрати в розмірі 81,40 грн. (вісімдесят одна грн. 40 коп.) та 6 581,85 грн. (шість тисяч п'ятсот вісімдесят одна грн., 85 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

до 01.09.2013р. - 55 867,70 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн., 70 коп);

до 01.10.2013р. - 55 867,70 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн., 70 коп);

до 01.11.2013р. - 55 867,70 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн., 70 коп);

до 01.12.2013р. - 55 867,70 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн., 70 коп);

до 01.01.2014р. - 55 867,70 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн., 70 коп);

до 01.02.2014р. - 55 867,70 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім грн., 70 коп);

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.08.2013 року

Суддя С.В. Мартинюк