№ 32931301, 30.07.2013, Rivne District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2329/13-а

30 липня 2013 року

10год. 22хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної фінансової інспекції в Рівненській області

до

Рівненської обласної асоціації сільського комунального господарства "Рівнеоблсількомунгосп"

про зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ :

Державна фінансова інспекція в Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної асоціації сільського комунального господарства «Рівнеоблсількомунгосп» про зобов'язання до вчинення дій.

З змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зобов’язати відповідача виконати п. п. 2, 3, 4, 5 вимог про усунення виявлених ревізією порушень, направлених листом №17-07-17/2613 від 19.04.2013.

Позивач в судове засідання не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, участь свого представника не забезпечив, заперечень проти позову суду не надав, так само як і не надав докази добровільного виконання вимог від 19.04.2013 №17-07-17/2613. Разом з тим, подав до суду клопотання в якому просить розглядати справу за його відсутності.

За таких обставин на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив спір за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши зібрані по справі матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області, на виконання п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Рівненській області на І квартал 2013 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Рівненської обласної асоціації сільського комунального господарства «Рівнеоблсількомунгосп» за 2008-2012 роки та завершений звітний період 2013 року та виявлено фінансові порушення. За результатами проведення ревізії складено акт від 12.04.2013 № 17-07-06/29.

Проведеним контрольним заходом виявлено втрат фінансових ресурсів, допущених відповідачем на загальну суму 4144,33 грн. (усунуто порушень на 38,35 тис. гривень).

На підставі висновків акту №17-07-06/29 від 12.04.2013 Державною фінансовою інспекцією у Рівненській області 19.04.2013 було сформовано вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією.

Вказану вимогу направлено відповідачу та зобов’язано надати інформацію щодо усунення вказаних у вимозі порушень до Державної фінансової інспекції у Рівненській області строком до 19.05.2013.

Проте вищевказані вимоги про усунення виявлених ревізією фінансових порушень на загальну суму 3,09 тис. гривень відповідачем станом на 27.06.2013 не виконані.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” №2939-XII від 26.01.1993 та п. 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністром України через Міністерство фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно зі ст. 2 Закону №2939 - завдання органу державного фінансового контролю полягає у здійсненні державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у бюджетних установах, а також за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, який забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення інспектування, Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області.

В силу вимог ч. 7 ст. 10 вказаного Закону - органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 7 Положення №499 визначено, що Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об’єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Згідно з абз. 3 п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, органи державної влади можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, орган контрольно-ревізійної служби у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (аналогічну позицію див. рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), а якщо позов пред’явлено в інтересах юридичної особи (не держави) - зазначає цю особу як позивача, вказує причини, що унеможливлюють самостійне звернення цієї особи до суду та обґрунтовує з посиланням на Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" наявність повноважень здійснювати представництво інтересів такої особи в суді.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства, адміністративний позов суб’єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства - суд вправі прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними і обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Рівненську обласну асоціацію сільського комунального господарства "Рівнеоблсількомунгосп" (33018, вул. Курчатова,18ж, м. Рівне) виконати в повному обсязі п.п. 2,3,4,5 вимог Державної фінансової інспекції в Рівненській області від 19.04.2013 №17-07-17/2613.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.